Становлення і розвиток соціології праці в Україні, історико-соціологічний нарис
Однак, зі становленням авторитарно-адміністративної системи керування народним господарством та сферою праці соціологічні дослідження в цій області були згорнуті. Повернення до них почалося в зв'язку з “хрущовською відлигою” і легітимізацією соціології як науки. Цей період з кінця 70-х років відзначений дослідженнями в широкому спектрі проблем соціології праці.
Одна з перших робіт, що визначила статус соціології праці як науки, її об'єкт і предмет, структуру й актуальні проблеми, написана українським соціологом Є.І.Суїменко в співавторстві з Д.П.Кайдаловым[14] була видана в Москві. Роботу відрізняє продовження традицій гуманістичного підходу - роль праці в суспільстві, проблеми зміни праці розглядалися в нерозривному зв'язку з усебічним розвитком особистості, формуванням культури трудової поведінки і культури взаємин у трудовому колективі.
У 70-і роки почалися дослідження українськими соціологами проблем діалектики праці в соціалістичному суспільстві (Буслинский В.А., Коцюбинський В.И., Оссовський В.Л., Піддубный В.А., Рибачук М.Ф., Сохань Л.В., Стогній І.П., Суїменко Є.Ї. і ін.), а також дослідження Формування потреби в праці (О.В.Нельга), змін характеру і форм праці під впливом науково-технічного прогресу (Є.М. Герасимов) [15-17].
Активно досліджувалися соціологічні проблеми стимулювання трудової діяльності, взаємозв'язку свідомості, ціннісних орієнтацій і поведінки в сфері труда (Попова І.М.) [18], мотиваційні механізми трудової поведінки (Ручка О.О.) [19] сталості і мобільності працівників у промисловості (Панюков В. С.)[20], кваліфікація і трудові орієнтації (Макеєв С.О., Чорноволенко В.П.) [21].
Вивчалися проблеми трудових виробничих колективів, механізми і резерви соціального управління в них (Грищенко К.К., Патрушев В.Ї., Сакада М.А.) [22], соціального планування (Городяненко В.Г., Олиневич Л.О.) [23].
В окремий напрямок досліджень виділилися проблеми трудової діяльності молоді: трудова орієнтація, вибір і престиж професії (С.О.Войтович, Оссовский В.Л.) [24] , виробнича адаптація і трудова мобільність (М.П. Лукашевич) [25], життєві перспективи і професійне самовизначення (Є.І. Головаха) [26] .
Рівень наукового дослідження соціологічних проблем праці знайшов своє відображення в появі в 1990 році перших українських підручників з соціології праці (Сіроштан Н.А., Алдохін Н.П., Куліш С.А. і ін. Соціологія праці - Харків, Основа, 1990; Дворецька Г.В., Мохнарилов В.П. Соціологія праці - К., Вища школа, 1990). Спираючись на рівень соціологічних знань у сфері праці 80-х років ці підручники фактично завершують другий період систематизації соціології праці в Радянській Україні.
Наступний етап розвитку пов'язаний з процессами демократизаціі в нашій державі і переходом до ринкових відносин у трудовій сфері. В організаційному плані початок цього етапу пов'язаний зі створенням у 1991 році Інституту соціології Національної академії наук України і виділенням спеціальних структурних підрозділів для досліджень у сфері праці.Дев'яності роки характеризуються звільненням соціологічних робіт про працю від політизованості і заідеологізованості, розвитком методологічної бази соціології праці, відокремленням нових, пов'язаних з ринком праці напрямків у дослідженнях, введенням у науковий обіг нових соціологічним даних, розширенням методів соціологічного дослідження трудових процесів. Актуалізуються дослідження соціальних проблем праці в контексті соціологічного осмислення економічної реформи. (“Соціальні аспекти економічної реформи /Під ред. Грищенко К.К., Руч¬ка О.О. - К., Наук. думка, 1991”).
Чи не головним об'єктом дослідження стає працівник у ринкових відносинах - підприємець, бізнесмен, менеджер. Соціальний портрет українського підприємця “вимальовується” у колективному й індивідуальному науковому виданнях (Підприємець України: ескізи до соціального портрета/ Відпов. ред. В.М. Ворона, Є.І. Суїменко - К., Ін-т соціології, 1995; Донченко Є.І. і ін. Наша ділова людина / Донченко О.І., Злобіна О.Г., Тихонович В.А. - К., Ін-т соціології, 1995).
Вийшли у світ роботи, що досліджують соціальну регуляцію трудового поведінки в ринкових умовах України (В.Є. Пилипенко. Соціальна регуляція трудової поведінки (соціологічний аналіз) - К., Наук. думка, 1993), а також аналізують досвід подібного регулювання за рубежем (Арсеєнко А.Г. Соціально-економічний механізм регулювання трудових відносин (на прикладі США, Канади, Великобританії) - К., Наук. книга, 1995).
Соціально-економічні проблеми праці займають центральне місце в соціологічному моніторингу стану українського суспільства, проведеного Інститутом соціології НАН України (кер. Ворона В.М.) і Інститутом соціальних досліджень (кер. Яременко О.О.).