Призначення_та_склад_продуктивні сили

План

1.Продуктивні сили і їх структура.

2.Основні компоненти продуктивних сил.

2.1 Людина, робоча сила, її ціна і вартість.

2.2 Засоби виробництва:

2.2.1. Предмет праці.

2.2.2. Засоби праці.

2.3 Сутність і методи організації виробництва.

2.4 Наука и информация.

3.Висновок.

1. Продуктивні сили і їх структура.

Якщо розглядати загальну для всіх суспільно-економічних формацій структуру продуктивних сил, то до їх складу входять засоби виробництва і люди, які володіють виробничим досвідом і при¬вдять у рух засоби виробництва. Основною продуктивною силою є людина. Предмети пра¬ці входять до складу продуктивних сил тією мірою, якою вони йдуть на продуктивне спожи¬ван¬ня і використовуються як джерела енергії. До структури продук¬тивних сил в усіх формаціях на¬ле¬жать також використову¬вані людьми сили природи: вітер, сонце тощо.

В сучасних умовах до складу продуктивних сил включа¬ють також науку (як специфічну про¬ду¬к¬тивну силу), форми і методи організації виробництва. Окремим елементом продук¬тивних сил стає інформація. Отже, сучасні продуктивні сили — це складна система, що включає ма¬те¬ріаль¬¬ні й духовні (за складом), об'єктивні й суб'єктивні (за характером відтворен¬ня і специфікою фунꬬцій), суспільні й природні елементи. В процесі історичного розвитку їх склад у цілому, як і ок¬ре¬мі елементи, постійно збагачується, наповнюється якісно новим змістом. На ранніх етапах ро第витку капіталізму потреби ви¬робництва задовольняли робітники з низьким рівнем освіти і квବліфікації. Нині робітники, як правило, мають високий рі¬вень освіти (середню загальну або се¬ре¬дню спеціальну), квалі¬фікації. Сучасний етап автоматизації виробництва вимагає не лише біль¬¬шого залучення фізичних і розумових здібностей робочої сили, а й творчих обдарувань осо¬бис ¬то¬сті, її організа¬торських здібностей, духовних компонентів.

У результаті постійно поновлюваного процесу взаємодії усіх елементів продуктивних сил в¬ни перебувають між собою у діалектичній єдності, кількісній та якісній функціональній за¬ле欬¬ності. Між ними існують суперечності, які розв'язуються відносно незалежно від вирб¬ни¬чих відносин. Системі про¬дуктивних сил властиві свої внутрішні закони розвитку. Та¬кими, зо¬кр嬬ма, є закони переміщення функцій від особистих до матеріальних факторів виробництва, або зବ¬ко¬ни виперед¬жаючого зростання обсягу уречевленої праці в структурі су¬купної праці, від¬по¬від¬¬¬ності живої й уречевленої праці, перемі¬ни праці, зростання продуктивності праці та ін. Дія цих зако¬нів, пронизана внутрішніми суперечностями, зумовлює зміни розвитку продуктивних сил, якісні зрушення в їх змісті. Продуктивні сили виражають відношення людини до приро¬ди, про¬цес праці, спільний для всіх суспільних способів виробництва.

Отже, продуктивні сили — це фактори, які забезпечують перетворення речовин природи від¬по¬відно до потреб людей, створюють матеріальні й духовні блага і визначають зростан¬ня про¬дук¬тивності суспільної праці.

2.1 Людина, робоча сила, її ціна і вартість.