Зворотний зв'язок

Соціолінгвістичний стереотип українця у свідомості польської молоді

Поляків (учнів ліцеїв) попросили відповісти на запитання, які асоціації викликає у них слово “українець”. Результати опитування представлено у вигляді таблиці (табл. 1).

Опитування проведено серед учнів ІV класу ліцею у Перемишлі,

число респондентів – 30.

Таблиця 1

Опитування учнів ліцеїв

Отже, очевидно, що на поставлене питання молодь Перемишля в більшості відповіла негативно. Це було у 41 випадку з 64 можливих. Серед цих відповідей було названо 29 негативних рис характеру українців, як, наприклад: “п’яниця, самовпевнений, бунтівник, мстивий, бандит” і т. д.

Друга частина - це група слів, які віддзеркалюють вороже ставлення до українців, до них можна віднести такі слова, як “чужий, бунтівник, ворог, кулемет, УПА, молокосос, комуніст, глупий, хам” і т. д.

Серед негативних відповідей можна вирізнити ще одну групу - прізвиська (14 відповідей): “свиня, комуніст, руський, москаль, молокосос, ідіот, збоченець” і т. д.

Тільки 23 відповіді (36 %) були нейтральні (18) або позитивні (5). Найчастіше вживані слова - це “людина, люди, істина, людина іншої нації”, які з’явилось 11 разів. Інші асоціації були амбівалентні: “Україна, Русь, віра, народ без держави, непевність, єдність, дід Гринь” (разом 7 асоціацій).

Серед 64 відповідей тільки 5 були позитивними: “колега, приятель, хороший друг, ми”.

Вже цей не зовсім детальний аналіз асоціації молоді ліцею у Перемишлі, вказує на функціонування дуже сильного негативного стереотипу. Українець для респондентів є “поганою людиною, ворогом, бандитом, убивцею”. Декотрі зі словом “українець” асоціювали позитивні значення. Таких осіб було тільки 5, з яких 2 - це українці. Позитивні асоціації, які відносяться до українців, є результатом безпосереднього контакту з ними. Говорять: “колега, приятель, сусід, файний друг”, але одночасно кажуть і негативні речі. Це є наслідок функціонування стереотипу, який не можуть змінити навіть особисті контакти.

Подібні досліди зроблено у двох середніх школах Жешова та Лігниці. Респондентів було 614. Відповідали на запитання: “Чи ти думаєш, що українці мають якісь типові риси характеру, які відрізняють їх від інших націй?” Респонденти мали на вибір три відповіді:

а) Немає таких рис, українці є різні.

б) Можливо, що такі риси є, але я не можу їх назвати.

в) Типові риси - це ...

Відповідь “а” вибрало 188 осіб (30,6 %); “б” - 312 осіб (50,8 %); натомість, “в” - тільки 114 осіб (18,6 %). Респонденти подали 44 риси, які вважають характерними для українців [6,173-174]. Таблиця представляє результат:

Таблиця 2

Опитування учнів середніх шкіл Жешова ті Лігниці

Тільки 12 відповідей були позитивними. Натомість у 90 осіб були негативні асоціації. Переважна більшість опитуваних зовсім не відповіла на питання. Найбільш негативно віднеслися до цієї проблеми учні з Перемишля. У їх відповідях звучать виключно негативні характеристики, і тут відчувається існуючий у цьому місті польсько-український антагонізм.


Реферати!

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.







Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат