РІСТ І ПРОДУКТИВНІСТЬ ЗМІШАНИХ ПОСІВІВ КУКУРУДЗИ НА СИЛОС ЗАЛЕЖНО ВІД ПІДБОРУ ВИСОКОБІЛКОВИХ КОМПОНЕНТІВ І ЗАХОДІВ ВИРОЩУВАННЯ В ПІВДЕННОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Добре росла кукурудза у сумішках з соєю, буркуном, кормовими бобами, люпином білим. Причому ріст сої і буркуну продовжувався до молочно-воскової стиглості кукурудзи. Часткове підсихання нижніх листків кукурудзи у цій фазі компенсувалося високобілковими компонентами. Кормові боби і люпин білий мають коротший період вегетації, в кінці липня вони припиняли свій ріст і в подальшому достигали. Їх вміст в урожаї силосної маси за цієї причини знижувався.Наростання маси врожаю. Особливості формування врожаю змішаних посівів значною мірою обумовлені біологічними особливостями високобілкових компонентів, співпаданням їх фаз вегетації і динаміки накопичення маси рослин з кукурудзою. В цьому плані кращими були суміші кукурудзи з соєю і буркуном. Горох кормовий, боби кормові і люпин білий максимальну масу рослин накопичують задовго до збирання кукурудзи – у фазі утворення нею качанів - 58,0 і 54,8; 76,3 і 73,1; 74,7 і 70,7 ц/га, відповідно в посівах з міжряддям 70 і 45 см. В подальшому їх доля участі в агрофітоценозі зменшується внаслідок дозрівання. Лише в роки з достатнім зволоженням вони подовжують свою вегетацію і сприяють деякому підвищенню урожайності сумішей.

Зовсім інші умови формування врожаю сумішей кукурудзи з соєю та буркуном, фенологічні фази вегетації яких співпадають з кукурудзою. Найбільшу вегетативну масу дані суміші формують у фазу молочно-воскової стиглості кукурудзи. При цьому доля участі в урожаєві буркуну становить відповідно в посівах з міжряддями 70 і 45 см 80,5 і 73,2 ц/га; сої – 73,9 і 68,7; кормових бобів – 30,1 і 28,9; люпину білого – 29,5 і 27,6; гороху кормового лише – 19,0 і 18,4 ц/га. Зауважимо, що рослини гороху кормового на період збирання врожаю висихають і вилягають в міжряддя.

Фотосинтез. На неудобреному фоні суміші не мали переваг перед одновидовими посівами кукурудзи у показниках асиміляційної поверхні листя. На удобреному фоні перевага була за сумішами. Так, площа листя на одновидовому посіві кукурудзи становила 51,3-52,6; у сумішах кукрудзи з соєю і буркуном 53,6-55,7 тис. м2/га. Виняток становила суміш кукурудзи з горохом, незначна перевага сумішей кукурудзи з бобами і люпином. Показники асиміляційної поверхні суміші з горохом найнижчі, особливо на неудобреному фоні. Зменшення площі листкової поверхні сумішей на неудобрених посівах можна пояснити загостренням конкуренції за поживні речовини і збільшенням негативного алелопатичного впливу високобілкових компонентів на рослини кукурудзи. Особливо це виявляється в суміші кукурудзи з горохом.

Чиста продуктивність фотосинтезу. Значних переваг перед одновидовим посівом кукурудзи за показниками чистої продуктивності фотосинтезу різних сумішей не спостерігали. На неудобреному фоні в період активного росту вони становили 6,48-7,77 г/м2 листа за добу, при внесенні добрив - 8,19-9,03 г/м2.

Вплив високобілкових компонентів на продуктивність змішаних посівів кукурудзи. Продуктивність сумішей на неудобрених фонах була нижчою порівняно з одновидовими посівами кукурудзи. При внесенні добрив (N120Р90К90) перевагу мали суміші по зеленій масі – на 4,72-8,58 і 4,46-10,5%, по сухій речовині – на 4,16-10,0 і 4,87-10,5% відповідно в посівах з міжряддям 45 і 70 см (табл. 1, рис. 1). Виняток становили посіви кукурудзи з бобами і горохом кормовим. Найбільш продуктивними виявилися суміші кукурудзи з соєю і буркуном.

Структура врожаю. У змішаних посівах спостерігається деяке зменшення вмісту качанів, листя і стебел порівняно з одновидовим посівом кукурудзи. Але воно компенсується зеленою масою високобілкових компонентів у агрофітоценозі (рис.2).

Перетравний протеїн. Підвищення вмісту протеїну в кормові - основна мета вирощування змішаних посівів кукурудзи з бобовими компонентами. По цьому показникові перевага сумішей досить велика – на неудобреному фоні – 16,2-27,2 і 17,6-31,0%, при внесенні добрив – 17,0-40,2 і

Таблиця 1

Продуктивність змішаних посівів кукурудзи на силос, ц/га, 1988-1992 рр.

25,0-42,3% в посівах з міжряддям 45 і 70 см. Виняток становить лише суміш кукурудзи з горохом без добрив (табл. 2, рис. 3). У даній суміші досить чітко виявився антагонізм компонентів, якого значною мірою вдалось уникнути підвищенням рівня мінерального живлення. Ці результати можна вважати найбільш значним наслідком наших тривалих досліджень.

Органічна маса стернекореневих решток змішаних посівів і вміст в них поживних речовин залежно від підбору компонентів. Суміші кукурудзи залишали на 6,65-10,7% більше стернекореневих решток, ніж її одновидові посіви. Аналогічно продуктивності виділялись агрофітоценози кукурудзи з соєю і буркуном. При їх вирощуванні в ґрунті накопичувалось 82,2-85,8 кг/га азоту, 19,4-20,9 кг/га фосфору, 57,4-60,8 кг/га калію, проти 53,1-54,5; 16,2-16,8; 51,9-52,9 кг/га на контролі.