АГРОХІМІЧНА ОЦІНКА НОВОГО ВИДУ ДОБРИВА НА ОСНОВІ БУРОГО ВУГІЛЛЯ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ЯРОЇ ПШЕНИЦІ НА ЛУЧНО-ЧОРНОЗЕМНОМУ ҐРУНТІ ПІВНІЧНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

БІОЛОГІЧНА ЦІННІСТЬ ЗЕЛЕНОЇ МАСИ ВИКО-ВІВСЯНОЇ СУМІШКИ

Ефективність кормових угідь залежить від родючості ґрунту, вологості, строків, доз і форми застосування добрив безпосередньо під кормові культури та в сівозмінах. Нашими дослідженнями встановлено, що на якість вико-вівсяної сумішки великий вплив мали не тільки умови вирощування, але й післядія добрив, внесених під попередник однорічних трав.Так, вміст сирого протеїну на контролі становив 12%. Найвищим цей показник був у варіантах, де вивчали післядію 4,5 т/га ОМД та еквівалентної їм кількості мінеральних добрив, і відповідно становив 13,9 і 13,5%. При внесенні бурого вугілля під попередник однорічних трав вміст протеїну виявився на рівні контрольного варіанта.

Клітковина входить до складу стінок клітин і характеризується високою стійкістю під час окислення, а також нерозчинністю в звичайних органічних розчинниках. У наших дослідженнях найвищий вміст клітковини в зеленій масі вико-вівсяної сумішки виявлено на контролі – 36,9%. Післядія 1,5 т/га бурого вугілля зумовлювало незначне зниження цього показника (36,1%). У варіантах, де вивчали післядію ОМД, вміст клітковини в рослинах вико-вівсяної сумішки становив 26,7-27,5%, а еквівалентної їм кількості мінеральних добрив – 27,9-28,7%.

Поряд із вмістом сирого протеїну і клітковини для оцінки якості кормових культур важливими є рівень каротину та безазотистих екстрактивних речовин (БЕР). Вміст каротину на контролі й у варіанті, де вивчали післядію бурого вугілля, майже не відрізнявся і відповідно становив 27,1 та 27,3 мг/кг зеленої маси вико-вівсяної сумішки. У варіантах, де вивчали післядію 1,5-4,5 т/га ОМД рівень каротину зріс на 9,2-17,9 мг/кг зеленої маси, а еквівалентної кількості мінеральних добрив – на 6,7-15,5 мг/кг.

Найвищий вміст безазотистих екстрактивних речовин спостерігався у варіантах, де вивчали післядію 4,5 т/га ОМД й еквівалентної їм кількості мінеральних добрив і відповідно становив 34,7 та 32,8%, при вмісті на контролі 26,8%.

Узагальнюючи результати проведених досліджень, слід зазначити, що ОМД “ТЕКОС-2” – добриво пролонгованої дії, післядія якого зумовлює значний приріст урожаю зеленої маси однорічних трав. Внесення органо-мінерального добрива під попередник вико-вівсяної сумішки у підвищених дозах (3,0-4,5 т/га) може забезпечити одержання стабільних урожаїв біологічно повноцінної продукції.

ЕКОНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ЯРОЇ ПШЕНИЦІ

Нами встановлено високу ефективність застосування ОМД та мінеральних добрив (табл. 5).

Таблиця 5 - Економічна та енергетична ефективність застосування добрив при вирощуванні ярої пшениці (середнє за 2000 – 2002рр.)

Собівартість урожаю при внесенні ОМД становила 1224-1411грн/га, а еквівалентної їм кількості мінеральних добрив – 1177-1342 грн/га. Загальні витрати при застосуванні ОМД були 222-666 грн/га, а еквівалентної їм кількості мінеральних добрив – 230-690 грн/га. Основна частина витрат, пов’язана із використанням добрив, становить їх придбання – 180-540 за ОМД і 185-556 грн/га за мінеральні добрива.

Розрахунки економічної ефективності показують, що умовно чистий прибуток був вищим при внесенні ОМД порівняно з мінеральними добривами, при цьому найвищим він виявився у варіанті із застосуванням 1,5 т/га ОМД (1002грн з 1га) та еквівалентної їм кількості мінеральних добрив (947грн з 1га). При застосуванні ОМД умовно чистий прибуток на 1 гривню витрат становив 1,12-4,51грн, а еквівалентної їм кількості мінеральних добрив – 0,95-4,12 грн.

Аналіз показників енергетичної ефективності свідчить про те, що при внесенні ОМД коефіцієнти ефективності використання енергії були вищими. Так, відношення енергії в зерні до витраченої на його виробництво при застосуванні ОМД становило 1,01-1,44. При використані мінеральних добрив вміст енергії в зерні був дещо нижчим витрат, тому коефіцієнт ефективності використання енергії становив 0,88-0,97. З урахуванням енергії всієї одержаної продукції ці коефіцієнти відповідно були 4,16-4,48 при внесенні ОМД та 3-3,2 при застосуванні еквівалентної кількості мінеральних добрив.

Таким чином, підсумовуючи проведені розрахунки, можна стверджувати, що використання ОМД “ТЕКОС-2” є економічно обґрунтованим і енергетично доцільним заходом при вирощуванні ярої пшениці на лучно-чорноземному карбонатному грубопилувато-легкосуглинковому ґрунті Північного Лісостепу України.