АГРОЕКОЛОГІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАХИСНО-СТИМУЛЮЮЧИХ СУМІШЕЙ ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ

Рис. 1. Частка факторів у формуванні зерна ячменю в умовах in vitro

Приріст урожаю по роках варіював у межах 1,7-3,3 ц/га на контролі та 1,3-2,6 ц/га – на удобрених фонах.

Найбільш висока позитивна дія мінеральних добрив на якість зерна проявлялась у вологому році, коли вміст білку порівняно з абсолютним контролем збільшився з 10,20 до 13,24%, а сирої клейковини з 22,90 до 29,60% (табл.1). Інші засоби хімізації не мали суттєвого впливу на відносні показники якості зерна, але мали позитивну тенденцію до незначного збільшення виходу протеїну з 1 га.

В умовах виробництва зазначена різниця була більш істотною, оскільки у виробничих дослідах захисно-стимулююча суміш забезпечувала удвічі більший приріст урожаю, ніж у польо-вих дрібноділяночних. Проте в останніх агроефект препарату поступово знижувався по мірі зро-стання доз мінеральних добрив від 45 до 90 кг/га кожної діючої речовини, але на фоні 180 - 270 кг/га фосфору і калію він знову зростав. Очевидно, це пояснюється розбалансованістю між основ-ними елементами мінерального живлення рослин, яка оптимізується під впливом мікроелементів, що містяться в препараті.

У господарствах, де рівень агротехніки був значно нижчий, ніж на дослідних ділянках, ЗСС забезпечувала значно вищі прирости врожайності: озимої пшениці - 7,8 ц/га, кукурудзи м.в.с. - 48, кукурудзи на зерно - 9,0 ц/га

Винос поживних елементів урожаєм озимої пшениці.З підви-щенням доз мінеральних добрив збільшувався винос поживних речовин відповідно росту врожайності основної і побічної продукції.

Під впливом ЗСС, загальний господарський винос поживних речовин зростав по різних варіантах досліду в межах 3-7%.

Аналогічні дані отримані при застосуванні засобів захисту рослин, які збільшували загаль-ногосподарський винос на 10-23 кг/га або на 3-10%.

Таблиця 1

Урожай і якість зерна озимої пшениці

(напівстаціонарний дослід, Носівська СДС ІАБ УААН)

Примітка: 0 - абсолютний контроль; Д - добрива; ЗСС - захисно-стимулючі суміші; ЗХЗ - засоби хімічного захисту рослин.

Вплив ЗСС на коефіцієнти використання поживних речовин грунту і мінеральних доб-рив. Середні коефіцієнти використання рослинами фосфору і калію з грунту становили 9,3 і 29,6%, змінюючись по роках з 8,9 до 9,8% Р2О5 та 29,2-30,2% К2О. Середньорічний показник використання азоту озимою пшеницею дорівнював 24,7%. У сприятливому за зволоженням році він збільшився до 25,6%. Аналогічну тенденцію відмічено відносно фосфору і калію.

Під впливом ЗСС використання азоту грунту підвищилось на 2,4, фосфору - на 0,5, калію - на 1,8%, що пояснює природу позитивного впливу препарату на продуктивність сільгоспкультур.

Коефіцієнти використання поживних елементів з мінеральних добрив змінювались залежно від їх доз. Між ними відмічена зворотня залежність - із зростанням доз коефіцієнти знижувались

З мінеральних добрив поживні елементи засвоювались гірше, ніж з грунту, що зумовлено зниженням ефективності ЗСС на підвищених і високих агрохімічних фонах.

Нормативи затрат мінеральних добрив на формування одиниці врожаю. Затрати мінеральних добрив на одержання 1 т зерна на перспективному варіанті досліду з озимою пшени-цею Р60К60 (лок.) + N60 (V е.) в середньому за 3 роки становили 11,1 кг N, Р2О5 і К2О при врожайності 54,1 ц/га. На фоні внесення Р45К45 + N45 (V e.) затрати мінеральних добрив знизились до 8,6 кг кожної діючої речовини. На варіанті Р90К90 (лок.) + N30 (III e.) + N60 (V e.) спостерігалось зростання зазначених показників до 16,5 кг. Періодичне внесення високих доз міндобрив Р180-270К180-270 + N30 (III e.) + N60 (V e.) обумовило подальше зростання витрат діючих речовин до рівня 79,9-110,5 кг. В умовах досліду спостерігалась раніше виявлена закономірність - із збільшенням доз добрив відбувається зростання їх затрат на одиницю врожаю.