АГРОХІМІЧНА ОЦІНКА ЗАСТОСУВАННЯ ПРОДУКТІВ ВЕРМИКУЛЬТИВУВАННЯ НА ТЕМНО – СІРИХ ОПІДЗОЛЕНИХ ҐРУНТАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

При дослідженні сумісного впливу вермикомпосту (4 т/га) та стимулятора 2 для обробки насіння (15 л/т) під кукурудзу на силос був отриманий найвищий приріст частки качанів у загальній структурі рослин в 1999 р.– 11,7 %, 2000 р. – 4,6 %, відносно контрольного варіанту (табл.4).

Таблиця 3 – Вплив добрив на структуру урожаю та масу 1000 зерен ячменю ярого

Таблиця 4 – Вплив добрив на структуру урожаю кукурудзи

Таблиця 5 - Вплив добрив на структуру урожаю та масу одного коренеплоду буряку цукрового

Таблиця 6 - Вплив добрив на структуру урожаю та масу одного коренеплоду буряку цукровогоЗа внесення під буряк цукровий вермикомпосту (4т/га) частка коренеплодів у загальній структурі врожаю, в середньому за 3 роки, була 58,4 %, а при внесенні гною (40 т/га)– 57,6 % (табл. 5.). Найефективнішим був варіант із використанням вермикомпосту (4 т/га) та обробкою насіння стимулятором 2 (15 л/т), відсоток коренеплодів, в середньому за 3 роки, при цьому був 59,7%, що на 3,5% більше контролю.

За внесення вермикомпосту під буряк цукровий маса одного коренеплоду збільшилась на 6,2 % (1999 р.) та 1,7 % (2000 р.), відносно варіанта з використанням гною. У 1999 та 2000 рр. ефективнішим було застосування стимулятора 2 на фоні вермикомпосту (4 т/га). В 1999 р., у цьому варіанті, збільшення маси коренеплодів, відносно контролю, було на рівні 0,157 кг, а у варіанті з застосуванням гною – 0,141 кг. У 2000 р. приріст маси одного коренеплоду був 0,16 та 0,102 кг, відповідно.

При проведенні досліджень сумісного впливу вермикомпосту (4 т/га) та стимулятора 2 для обробки насіння (15 л/т) на пшеницю озиму було отримано найвищий показник маси 1000 зерен – 62,1 г, приріст відносно контролю – 4,05 г, щодо варіанта з застосуванням стимулятора 2 – 3,63 – 1,63 г, а варіантів зі стимулятором 1 – 3,73 – 2,73 г (табл.7).

Таблиця 7 - Вплив добрив на масу 1000 зерен пшениці озимої, г

При оцінці забур’янення посівів було виявлено, що внесення вермикомпосту не сприяє збільшенню кількості бур’янів на просапних культурах на відміну від гною. Так, на посівах кукурудзи за внесення гною (40 т/га) кількість бур’янів у фазу 3-го листка була рівна 12,3 шт/м2, вермикомпосту (4 т/га) - 7,3 шт/м2, а на контролі – 6,7 шт/м2.

Застосування стимуляторів та вермикомпосту обумовлює підвищення стійкості рослин до збудників хвороб. Так, на буряку цукровому у фазу змикання листя у міжряддях при внесенні гною (40 т/га) уражена церкоспорозом площа листя була 25 %, а при внесенні вермикомпосту (4 т/га) вона знизилась до 15 %, а при застосуванні стимуляторів 1 та 2 – до 10%.

Використання продуктів вермикультивування на пшениці озимій обумовило зменшення розвитку борошнистої роси під час колосіння. Так, якщо в контролі відсоток розвитку хвороби був на рівні 12,4 %, то при застосуванні вермикомпосту та стимуляторів він зменшився до 8-11 %.

Покращення умов росту і розвитку рослин за внесення продуктів вермикультивування обумовлює підвищення урожайності сільськогосподарських культур (табл. 8-9).

Таблиця 8 – Вплив добрив на врожайність сільськогосподарських культур, ц/га

(середнє за 1998, 1999 та 2000 роки )

Таблиця 9 - Вплив добрив на врожайність сільськогосподарських культур, ц/га

(середнє за 1998, 1999 та 2000 роки)

Найефективнішим було сумісне застосування стимулятора 2 та вермикомпосту. Так, врожайність кукурудзи на силос у цьому варіанті в середньому за 3 роки, була на 32 % більше, ніж у варіанті з внесенням гною, та на 49 % більше, ніж у контролі