Реформування економічних відносин і перебудова організаційно-виробничої структури АПК

Кількох власників

Усіх власниківЧетвертий етап – відрізняється комплексністю здійснення реформаційних процесів. На попередніх етапах реформаційні дії відбувалися переважно відокремлено. На теперішньому етапі всі її складові:

Майнові відносини власності;

Земельна реформа;

Організаційно-правове реформування сільськогосподарських підприємств

Здійснюються як єдине ціле, взаємопогоджено і надає соціально-економічним перетворенням логічної завершеності.

3. На початковому етапі перебудови реформування централізовано керованої економіки був прийнятий в 1986 р. Закон СРСР “Про індивідуальну трудову діяльність” – він став першим нормативним актом початкового етапу перетворень. Який легалізував підприємницьку діяльність (дрібний приватний бізнес, оренда на основі сімейного підряду).

Закон СРСР від 26 травня 1998 р. “Про кооперацію в СРСР” поставив кооперативи в один ряд з державними підприємствами і дав помітний поштовх розвитку недержавному сектору економіки.

В 1991 р. в СРСР закінчилось ідеолого-правове оформлення інституту приватної власності. Прийшло усвідомлення, що не уникнути роздержавлення і приватизації – в іншому випадку ні до чого розмови про право власності.

В 1991 р. 1 липня в СРСР прийнято Закон “Про основні початки роздержавлення і приватизації підприємств” малось на меті провести реформування власності без втрат для економіки країни.

Після розпаду СРСР Україна у грудні 1991 р. приймає Закон України “Про селянське (фермерське) господарство”, який визначив вперше приватну власність на землю.

У 1992 р. форми власності на землю були врегульовані ЗУ “Про форми власності на землю” (державна, колективна і приватна).

Перехід до ринкової економіки у сільському господарстві не може успішно здійснюватись без удосконалення земельних відносин у напрямі роздержавлення земель, заміни землевласників і форм господарювання.

Метою земельної реформи – було створення умов рівноправного розвитку форм власності і господарювання на землі, формування багатоукладної економіки, раціонального використання і охорони земель. Завдання реформи – полягало у перерозподілі земель з одночасною передачею їх у приватну та колективну власність, а також у користування підприємствам, установам і організаціям.

Для проведення земельної реформи створено було відповідну правову базу:

ЗУ “Проформи власності на землю”

ЗУ “Про колективне сільськогосподарське підприємство”

ЗУ “Про плату за землю”

ЗУ “Про внесення змін і доповнень до ЗУ “Про селянське (фермерське) господарство”

Декрет КМУ “Про приватизацію земельних ділянок”