Озима пшениця

Удобрення.

Серед хлібних культур озима пшениця є однією з найвибагливіших до родючості грунту. Добрива підвищують її урожайність на всіх типах грунтів. На утворення 10ц зерна і відповідної кількості соломи пшениця забирає з грунту 30-40 кг азоту, 10-14кг фосфору, 18-25кг калію. Система удобрення пшениці складається з основного удобрення, внесення добрив у рядки під час сівби та підживлень під час вегетації. В основному удобрені, яке вносять під основний обробіток грунту, використовують гній та гнойові компости (у Степу - 18-20т/га, Лісостепу - 25-30; Полісі - 30-35т/га) та 80-90% фосфорно-калійних добрив. Вищою є ефективність гною в зоні достатнього зволоження та після непарових попередників. Внесення гною під попередник і під озиму пшеницю безпосередньо забезпечує майже однаковий приріст урожайності. Добрі результати від внесення гною в поєднанні з мінеральними добривами в половинних нормах. По парових полях вища ефективність фосфорно-калійних добрив, по непарових - азотних.Високу ефективність має внесення гранульованих добрив у рядки під час сівби (на 3-5см глибше і вбік від висіву насіння). Доза - P10-15; P10-15 K10-15, а на бідних дерново-підзолистих грунтах N10P15K15 .

Азотні добрива використовують шляхом підживлень. Лише після гірших попередників та на бідних дерново-підзолистих грунтах доцільно під перепосівну культивацію вносити N25-30. Підживлення проводять у кілька строків в найбільш відповідальні фази розвитку рослин. Перше підживлення проводять способом розсівання гранульованої форми азотних добрив на початку весняного відростання рослин (другий етап органогенезу). Доза - N30-40 або 20-30% від розрахункової норми на вегетацію. Воно прискорює укорінення рослин, листкоутворення, загальну кущистість. Друге підживлення таким же способом проводять на початку виходу рослин в трубку (4 етап органогенезу) для підвищення продуктивної кущистості. Доза - 50% від норми азоту на вегетацію (40-60кг). Третє - від фази "флагового" листка і колосіння до початку формування зерна (7, 8, 9 етапи органогенезу) для підвищення озерненості колоса і виповненості зерна. Це підживлення більше, ніж попередні впливає на якість зерна. Використовують його або розсіюючи гранульовану форму азотного добрива, або обприскуючи посіви водним розчином азотних добрив. В останньому випадку слід використовувати сечовину (не більше як 20%- водний розчин), бо розчини аміачної селітри виявляють сенсибілізуючу гербіцидну дію і обпікають листки і інші органи рослин. Якщо вирощується сильний або цінний сорт і є можливість одержати сильне зерно, але проведених підживлень недостатньо, тоді проводять додаткове, понад розрахункових норм, якісне підживлення розчином сечовини або плаву при дозі азоту 25-35кг/га у фазі наливу зерна. Цим підживленням можна підвищити вміст білка на 1-2% і клейковини на 2-4% і більше.

Перше підживлення ефективніше проводити прикореневим внесенням добрив на глибину 4-5см дисковими сівалками. В цьому випадку можна внести одночасно і фосфорно-калійні добрива, якщо з якоїсь причини не вся їх доза була внесена до сівби. Питання проведення 3-го підживлення спірне і до нині. Ефективність використання азоту з туків у цьому підживлені знижується. Тому його недоцільно проводити у зонах з недостатнім зволоженням та в роки з посушливою погодою в цей час. Отже в степових богарних районах усю розрахункову кількість добрив слід використати в першому, або першому і другому підживленнях, керуючись станом розвиненості посівів та враховуючи величину загальної норми азоту.

Норми мінеральних добрив слід розраховувати за родючістю грунту та потребою елементів живлення на формування запланованої урожайності, використовуючи формулу:

Д=(Уп•в-П23•К23-Д0•С0•К0):Км,

де Д - норма азоту, фосфору або калію, кг/га;

Уп - планована урожайність, ц/га;

в - винос елемента живлення на 1ц зерна з відповідною кількістю соломи, кг/га;

П23 - грунтові запаси доступної форми елемента живлення, які розраховуються за формулою: П23=h•n•A, де h - глибина розрахункового шару грунту, 20см; n - вміст в мг на 100г грунту елемента в грунті за картограмою або щойно зробленими аналізами, А - об`ємна маса грунту (щільність), г/см?.

К23 - кофіціент засвоювання елемента живлення з грунтових запасів;