Агрохімія система застосування добрив
Основним завданням дерджавних підпріємств агрохімічної?служби є розробка рекомендацій на основі результатів наукових?досліджень, проведення моніторінгу грунтів, визначення якості?засобів хімізації і здійснення Державного контролю за їх?використанням у виробництві. Основні функції державних?підприємств агрохімічного сервісу полягають у здійсненні?аналітичного контролю за агрохімічним, екологичним і?фізико-хімічним станом грунтів, їх родючістю, проведенні?грунтового моніторінгу сільськогосподарськіх угідь,?паспортизації земель, визначенні складу кормів і засобів?хімізації, визначення потреби у засобах хімізації, проведення?арбітражних аналізів державного контролю за застосуванням?засобів хімізації.?
Державні проектно-технологічні центри охорони родючості?грунтів та якості продукції на основі результатів агрохімічних?досліджень земель і розробок науково-дослідних установ і?проектних установ видають рекомендації застосування засобів?хімізації, здійснюють державний контроль за їх ефективним?використанням.?
Результатами роботи проектно-технологічних центрів охорони?родючості грунтів і якості продукції і науково-дослідних?установ є наукове забезпечення сервісного обслуговування?виробника сільськогосподарської продукції та сировини.?Організації агрохімічного обслуговування (“Укрсільгоспхіміяі,?“Агрохімцентрі, пункти хімізації господарств (ПХ), обласні,?районні формування “Сільгоспхіміяі, посередники) здійснюють?забезпечення господарств засобами хімізації, виконують роботи,?пов'язані з їх використанням.?
6 Технологія зберігання та внесення добрив?
Основним в господарстві місцевим добривом є гній. Гній є?важливим джерелом азоту, фосфору, калію, а також багатьох інших?елементів живлення рослин, позитивно впливає на мікробіологічну?діяльність в грунті, підвищує родючість. В тоні змішаного гною?в середньому міститься: азоту —5 кг, фосфору —2,5 кг, калію —?
6 кг, кальцію 3,5 кг, органічної речовини —210 кг. Крім?основних поживних елементів в гної є ферментативні і ростові?речовини. Зберігають гній до внесення щільним (холодним)?способом в штабелях або гноєсховищах. При такому зберіганні?гній укладають в бурти висотою 1 м і шириною 3— м. Довжина?бурта залежить від кількості гною. Кожний шар після укладення?негайно ущільнюють. Висота ущільненого бурта повинна бути в?межах 2—2,5 м. Після укладення останнього шару гною бурт?закривають соломою і землею. Щільне зберігання гною дозволяє?одержати напівперепрівший гній через 4 місяці після закладки.?При такому зберіганні гною значно менше, ніж при інших?способах, втрачається органічна речовина і азот.?
При зберіганні гною в рихлих буртах проходить більша?втрата азоту і органічної речовини. Тому під час літньої і?осінньої вивозки гною, необхідно рівномірно розподіляти по полю?
і негайно заорювати. Гній в купах дуже вивітрюється і?пересихає, поживні речовини із нього вилуговуються дощовими і?талими водами. Велика кількість гною вивозиться в поле в?зимовий час. Такий гній необхідно укладати в штабеля шириною?3— м і висотою 1,5— м. В кожному такому штабелі повинно бути?близько 200— тон гною. Кожний штабель укладається за?короткий час і добре ущільнюється. Розкидання гною з таких?штабелів потрібно проводити перед оранкою. Під час зберігання в?гної проходять за участю мікроорганізмів процеси розпаду?твердих виділень тварин з утворенням більш простих мінеральних?з'єднань і другорядні процеси синтезу. Аміачний азот?втрачається, головним чином, при розкладанні сечі. Вона?розкладається раніше і швидше, ніж інші складові частини гною.?Гній вноситься, як основне добриво під зяблеву оранку або пар.?Найбільший ефект від заорювання гною в парове поле під озиму?пшеницю, а в умовах зволоження під картоплю і овочеві культури,?а також під кукурудзу. Особливо ефективна сумісна заробка гною?з мінеральними добривами в грунт або внесення їх разом у?вигляді органомінеральнх компостів.?
Мінеральні добрива —це промислові продукті або природні?копалини, які містять елементи, необхідні для живлення рослин?та підвищення родючості грунту. Їх отримують з мінеральних?сполук шляхом хімічної або механічної переробки. Бувають прості?та комплексні. Комплексні поділяються на змішані, складні та?комбіновані. Прості бувають азотні, фосфорні, калійні.?Характеристика деяких представників цих добрив: NH4NO3 аміачна селітра, містить 34—% азоту. Половина азоту?знаходиться в рухомій швидко засвоюваній формі —нітратній, а?друга половина —в повільно та довго діючій, амонійній.?Отримують шляхом нейтралізації газоподібним аміаком 45—%-го?розчину азотної кислоти з послідовним упарюванням: NH3 + HNO3 - -> NH4 NO3.?(NH4)SO4 - сульфат амонія, містить 20,5—% азоту.?Отримують при коксуванні, а саме уловленням сірчаною кислотою?аміаку і шляхом нейтралізації сірчаної кислоти аміаком.?[Ca (H2PO4)2 x H20 + H3PO4 + CaSO4] —простий порошкоподібний?або гранульований суперфосфат, містить 14—20% Р2О5. Отримують?шляхом розкладання фосфоритів або апатитів сірчаною кислотою.?