Звіт про виробничу практику по агрохімії та системі застосування добрив

Ca10(PO4)6F2 + 7H2SO4 + 3H2O = 3 Ca(H2PO4)2 x H2O + 7CaSO4 +2HF.?

Фосфоритне борошно- містить 16—% Р2О5. Отримують шляхом?помолу природніх фосфоритів.?

Калімаг K2SO4 x 2MgSO4 - містить 18—% К2О. Отримують з?лангбейніту після видалення з нього NaCl вилуговуванням.?

Калімагнезія K2SO4 x MgSO4 - містить 24—% К2О і 11—%?

MgO. Отримують при обезводненні шеніту.?

Більшість мінеральних добрив розчиняється в воді. Щоб?уникнути втрат необхідно мати склади з водонепроникним?покриттям, із щільними стінами і вентиляцією, цегляну чи?асфальтовану підлогу. Склад повинен мати двоє воріт розміщених?навпроти, а також вільну площу для підготовки добрив перед?внесенням в грунт і пересування транспортних засобів.?Гігроскопічні добрива у вологу погоду злежуються і втрачають?свою розсипчатість. Тому вікна, двері складу за таких умов?повинні бути закритими і добрива необхідно періодично?перемішувати. Різні види добрив потрібно зберігати окремо в?засіках, розділених перегородками, розміри і кількість яких?залежать вид асортименту і кількості добрив, які поступають.?Добрива, що поступають в заводській тарі, складають на?дерев'яні щити в штабеля і зберігають до їх використання.?Пошкоджені і підмочені мішки, а також добрива із підвищеною?вологістю зберігають окремо від основної маси.?

Ефективність удобрення залежить не тільки від кількості і?якості добрив, але і від способу їх внесення в грунт. Існують?два способи внесення добрив: суцільний та місцевий.?

При суцільному внесенні застосовують відповідні розкидачі?

РУМ 5 та ІРМГ 4, тукові сівалки СЗ 3,6. Місцеве внесення носить?локальний характер розподілу добрив. Залежно від часу внесення?добрив і призначення розрізняють: основне удобрення (до?посіву), припосівне (під час посіву), підживлення (внесення?добрив в період росту рослин).?

Основне удобрення проводять розкидним способом з?наступною заробкою добрив на повну глибину. Припосівне?удобрення проводять під час посіву в рядки, лунки разом з?насінням рядковими сівалками. Підживлення проводиться рядковими?(в рядки, міжряддя) культиваторами-рослинопідживлювачами чи?розкидним способом.?

У господарстві застосовується прямоточна технологія?траспортування мінеральних добрив атомашинами ГАЗ 53 та ГАЗ 52.?Добрива перевозяться з станції Васильків 1 до складу?мінеральних добрив і розвантажуються. Перед внесенням добрив за?допомогою траспортера проводиться завантаження добрів у?розкидачі та їх внесення у грунт. Це зумовлено тим, що відстань?від складу до поля не перевищує трьох кілометрів. Добрива, що?злежалися, у разі необхідності можуть бути подрібнені?подрібнювачами мінеральних добрив або гусеничним трактором. При?проведенні підживлення озимої пшениці у фази виходу в трубку та?наливу зерна використовують сечовину, яка вноситься в?розчиненому вигляді оприскувачем з шириною захвату 21 м і?робочим тиском 3,5 атм. (у випадку, якщо листова діагностика?показує можливість отримання сильної пшениці).?

У стаціонарі кафедри агрохімії внесення добрив проводиться?вручну через невеликий розмір посівних ділянок, велике число?варіантів внесення добрив та складність механізації цих?процесів.?

7 Система удобрення культур в сівозмінах та розрахунок?балансу гумусу та елементів живлення?

Фактичні системи удобрення культур в сівозмінах за виключенням?сівозміни стаціонару кафедри агрохімії у даний час не повністю?відповідає вимогам збереження родючості грунтів та технологіям?вирощування основних сільськогосподарських культур (табл. 5—).?

Таблиця 5 Фактична система застосування добрив у польовій?