Українська дитяча література: морально – етичні основи філософії Григорія Сковороди, Микола Вінграновський. Твори для дітей

Таємничість поезії Миколи Вінграновського, незважаючи на глибокий ідейно – художній аналіз, досі залишається нерозгаданою.Уже стало шаблонним твердження, що поет дивиться на світ очима дитини. Але мало хто з поетів обходиться без імітації дитячої наївності, психології, і не лише у творах для дітей. Це дуже цікава і мало висвітлена тема. “До нас прийшов лелека з косою на плечі” явно ж писалося без оглядки на дошкільнят. Вінграновський часто вдається до “примітивізації” поетичного малюнка чи психології: “У зайченят веселі зуби”, “важкий ячмінь...бджолу за лапку лоскотав”, “Зайці передніми лапами котять капусту з поля”. Це є той “дитячий примітив”, перед яким досконалість розводить руками.

Поетичний світ Миколи Вінграновського надзвичайно цікавий, багатий, яскравий, барвистий. Автор вміє зазирнути у душу дитини, проймається її інтересами, турботами. Візьмемо для прикладу його поезію “Перша колискова”. Як відомо, залишає глибокий слід у дитячій душі. Особливістю колискових пісень є те, що їм властива проста мелодія і розмірений ритм, що відповідає гойданню колиски. Виконуються вони заспокійливим, монотонним, дедалі тихішим голосом. Слова у колисковій пісні прості, пестливі й близькі для дитячого сприйняття. Перші рядки вірша налаштовують на спокій, на сон:

Спи, моя дитино золота,

Спи, моя тривого кароока,

В теплих снах ідуть в поля жита,

І зоря над ними йде висока.

Автор добирає дуже ніжні звертання: “дитино золота”, “тривого кароока”, “гіллячко голуба”... Але разом з тим із поезії випливають і громадянські мотиви, які виражені словами: “...В тобі не спить хай Україна”, бо “вона – для тебе і для світу”. В поезії використано також чимало казкових образів, котрі надають висловлюванню таємничості звучання, наприклад:

Тіні сплять і сонна яворина;

Капле сон сріблястий з верховіту.

Колискові мотиви звучать і в інших поетичних творах Миколи Вінграновського. Проста й зворушлива картина постає в уяві читача, коли той слухає вірш “Приспало просо променя”. Налаштовуючи “просеня” на сон, “просо” наче заспокоює його, просить щоб воно нічого не боялося, “заплющило косеньке око”, оскільки “залізли коники в снопи, і хмара спить високо”, “заснув у ліс сірий вовк”, а за цей час “в солодкім сні біля води “ ростиме для зайченятка капуста. В останніх рядках поезій автор звертається до дитинки із простими і щирими словами:

Заплющ косеньке око й ти,

Підстав під вухо лапку.

Як будеш спать – будеш рости,

Маленьке зайченятко.

Чимало поезій Миколи Вінграновського для дітей висвітлюють красу різних пір року, уявлення дітей про пори року, їх світосприйняття. Дуже гарно автор зображує весну в поезії “На рябому коні прилетіла весна”. Уже перші рядки поезії створюють казковий та загадковий настрій, але разом з тим все здається дуже реальним:

На рябому коні прилетіла весна,

Снігу сорок лопат їй прикидало плечі.