Аналіз поетичного твору. Аналіз драматичного твору

Рима — повторення окремих звуків чи звукосполучень, що пов'язують закінчення двох чи більше рядків. За розташуван­ням у рядках рима буває парною, чи суміжною (а а б б), перехресною (а б а б), кыльцевою (а б б а). За наголосом — чоловічою ( ), жіночою ( ), дактилічною ( ).

Асонансною (неточною) — неповна точність звукового повторення. Точною — повна точність звукового повторення.

Ритм — повторення схожих явищ через певні рівні проміжки; ритм вірша формується за рахунок складів чи наголосів у рядах, що поєднуються в строфу.

Розмір вірша — кількість стоп; за кількістю складів у стопі розмір розподіляється на двоскладовий (ямб , хорей ), трискладовий (дактиль , амфібрахій , анапест ) тощо.

Сонет — ліричний вірш із 14 рядків (рима за схемою: а б б а – а б б а — в в г — д г д т а ін.).

Стопа — група складів у вірші.

Строфа — віршова сполука, що об'єднана загальною римою становить ритмічне та синтаксичне ціле. Строфа може бути двовіршем, терциною (три рядки), чотиривіршем тощо.

Аналіз драматичного твору

І. Загальні питання:

1) назва твору, ім'я автора;

2) рік написання, рік видання;

3) історія написання;

4) наявність присвяти, епіграфа.

ІІ. Теоретичні, літературознавчі питання:

1) напрям, якого (яких) стосується твір;

2) жанр;

3) тема та ідея;

4) система образів;

5) сюжет;

6) композиція;7) художньо-зображальні засоби словесного мистецтва: діалоги, монологи, репліки як засоби характеристи­ки персонажів; наявність авторської характеристики та коментаря (опис обстановки, поведінки, жестів персонажів, ремарки тощо).

8) художньо-зображальні засоби сценічного мистецтва: мізансцена, гра акторів, декорації, костюми, музичні, звукові та світлові ефекти тощо;

9) бібліографія.