Аналіз поетичного твору. Аналіз драматичного твору

Примітка. Художньо-зображальні мовні засоби — це: 1) тропи; 2) прийоми милозвучності (звукової органі­зації мови, звукопису): алітерація — повтор приголосних; асонанс — повтор голосних звуків; повторення слів, їх початків (анафора), закінчень (епіфора) тощо; 3) прийоми творення поетичного образу: порівняння людського із зовнішнім, з природою; антропоморфічні порівняння — природа уподібнюється до людини, тотожність краєвиду і настрою, їх взаємозалежність; алегорія — поширення образу на цілий твір; образ-малюнок; наявність контрас­ту в самому образі.

Словник літературознавчих термінів до схеми № 2

Акростих (грецьк.) — вірш, в якому початкові літери кожно­го рядка, якщо їх прочитати зверху вниз, утворюють слово чи фразу та найчастіше вказують, кому вірш присвячений.

Анафора — єдиний початок; повторювання слів, їхніх початків, віршованих рядків, половини рядка, словосполучень.

Антропоморфізм — уособлення, коли предмет зображення уподібнюється до людини чи наділений людськими рисами.

Буколіка — пастуша пісня.

Буриме — вірш, що його пишуть на заздалегідь визначену риму, яку не можна змінювати.

Вінок сонетів — віршований твір з п'ятнадцятьма сонетами.

Верлібр — вільний вірш, що не має рими та чітко визначеного ритму.

Вільний вірш — віршована форма, що відрізняється рядками неоднакової довжини, наявністю різних стоп і метричних прозаїзмів.

Георгіки — вид дидактичної літератури, де темою є сільське життя, сільське господарство, землеробство.

Елегія — поетичні філософські роздуми, пройняті сумом і скор­ботою.

Епіграма — вид сатиричної поезії; невеликий вірш, що вис­міює будь-яку особу чи явище.

Епіфора — повторення закінчень.

Ідилія — одна із форм буколіки, вірш про безжурне життя на лоні природи.

Лірика — один із трьох родів художньої літератури, в підґрунті якого зображення внутрішнього світу людини, її переживань і почуттів.

Ліричні жанри — епіграма, епітафія, буколіка, еклога, епіта­лама, ідилія, гімн, ода, послання, балада, дума (ліро-епічний), поема (ліро-епічний), байка тощо.

Неточна рима (асонанс) — звуки римованих слів фонетичне повністю не збігаються (наприклад: "стійкий" — "ластівки").

Паліндром (грецьк.) — той, що повертається назад, "перевер­тень"; вживається для позначення художнього тексту, який чи­тається зліва направо і справа наліво тотожно або від початку вірша до кінця і зворотно.

Пастораль — література, що присвячена життю пастухів; одна із форм буколіки.

Переспів — вірш, написаний за мотивами твору іншого автора.

Прозаїзм — слово, що є нижче рівня поетичності даного твору.