Наркотики очима біохіміка

Не всі знають, що етанол — природний продукт обміну речовин. У крові й тканинах здорової, абсолютно тверезої людини завжди міститься від 0,003 до 0,006 % етанолу. П'янлива дія спирту залежить від стану здоров'я, маси тіла, статі людини, прийнятої дози і часу, що минув із моменту прийому алкогольного напою. Прийом трьох чарок горілки (50 мл кожна) протягом години викликає появу 0,05 % етанолу в крові, на що відразу реагують в основному кора головно­го мозку, центри уваги і самоконтролю.Певну кількість алкоголю організм спочатку може нейтралізувати порівняно безболісно. Але коли кількість випитого починає загрожувати життю, він почи­нає вживати надзвичайних примусливих заходів і намагається позбутися отрути, викликаючи блювоту. Якщо ж людина переступає і через цей бар'єр і п'є далі, то організм останнім зусиллям вибиває з рук того, хто п'є. склянку зі спиртним. Виникає м'язове розслаблення, яке не дозволяє втримати посуд у руці. Але оскільки алкоголь всмоктується в організмі миттєво, то дехто встигає випити і смертельну дозу.

Етанол розчинний не тільки у воді, але й у жирах, що дозволяє йому взаємо­діяти з ліпідами мембран нервових клітин. Спирт придушує передачу нервових сигналів між нервовими клітинами. Це сповільнює роботу мозку. Щоб зрозумі­ти, як це відбувається, слід розглянути, як передаються нервові сигнали. Коли нервові клітини (нейрони) перебувають у спокої, на нервових закінченнях на­копичуються іони кальцію. Коли крізь нейрон проходить імпульс, іони кальцію вивільняються й викликають вихід молекул переносника, які переміщаються до сусідньої клітини, передаючи їй сигнал Спирт, як вважають, зменшує число іонів кальцію на нервових закінченнях. Це перешкоджає виходові переносника і в такий спосіб припиняє передачу сигналу. Коли це відбувається, нормальна робота мозку порушується.

ДОКЛАДНІШЕ ПРО КОКАЇН

Кокаїн — один з найдавніших стимулюючих засобів, що з давніх часів викори­стовується для знеболювання й наркозу. Хімічна структура цього піридинового алкалоїду досить складна.

Кокаїн, куплений на вулиці, може містити до 10 % чистого препарату. Інші 90 % — це речовини, що підсилюють отруйну дію кокаїну і збільшують обсяг суміші. Як добавки застосовують цукри (манітал, лактоза), стимулятори (ко­феїн, амфетамін) або місцеві знеболюючі засоби (лідокаїн, прокаїн), що дода­ють ефект «заморожування» або оніміння, який багато споживачів сприймають як дію кокаїну. Наслідки від використання таких сумішей не може передбачити навіть найдосвідченіший наркоман або лікар-нарколог.

Останнім часом поширився так званий крек — кокаїн, який можна палити. Він викликає звикання швидше, ніж звичайний кокаїн. Одне-два вживання — і людина стає рабом крека. Швидко накопичуючись в організмі до надкритичних доз, цей наркотик може викликати зупинку серця навіть у найвитривалішого спортсмена.

Перші відчуття після прийому кокаїну дуже приємні, але такий стан триває недовго. На зміну йому приходить утома, дратівливість і депресія. З'являється нездоланне бажання знову вжити наркотик. Розвивається особливий кокаїно­вий психоз, що супроводжується почуттями тривоги й страху, зоровими, а часті­ше, слуховими галюцинаціями. Хворі стають жорстокими і навіть безжалісними. З їхнього боку можливі злочинні дії.

Кокаїн звужує судини. Оскільки його вдихають через ніс, він звужує судини слизової оболонки носа, тому кров недостатньо постачає її киснем, унаслідок чого на ній утворюються виразки.

ДОКЛАДНІШЕ ПРО БАРБІТУРАТИ

Основу цих наркотичних речовин складають нітрогенвмісні гетероцикли — 5,5-дізаміщет барбітурової кислоти. Речовини цієї групи (фенобарбітал, дюмінал, гексенал) застосовуються в медицині як сильні снотворні засоби. Нарко­тичне сп'яніння виникає від подвійної або потрійної дози цих препаратів. Якщо таку дозу прийме здорова людина для того, щоб заснути, вона засне довгим, дуже глибоким сном. Але якщо снотворне приймає не втомлена безсонням людина, з установкою не на сон, а на сп'яніння, то ліки викличуть зовсім інший ефект. Наступить сп'яніння, дуже схоже на алкогольне. З'являться безпричинні веселощі, бажання рухатися, говорити, потім порушиться координація рухів і мовлення, але сп'янілий не помітить цього. Через 2—3 години людина все-таки засинає, а після пробудження в неї з'являються звичайні ознаки отруєння: розбитість, головний біль, нудота, блювота.

Як і у випадку приймання будь-якого наркотику, при зловживанні снотвор­ними препаратами організм подає тривожні сигнали: з'являється різь в очах, нудота, блювота, заливний піт. Організм захищається всіма доступними засоба­ми і намагається позбутися надлишку шкідливої речовини. При довгому зло-