Петро Панч (Петро Йосипович Панченко) – життя і творчість

Творять для дітей-окрема сторінка в доробку письменника.

Ще 1922 року він написав невеличкий етюд “Свистуни”, а в 1924 році в журналі “Червоні квіти” з’явилося оповідання “Портрет”.

V 30-х ропах побачили світ дитячі книжки «Гиля, гуси», “Вовчий хвіст” (1934). “Будемо літати!” (1935). Пізніше — “Гарні хлопці” (I959). “Для вас і про вас” (1965) та ін.

Остання книга П. Панча — збірка статей та етюдів-спогадів “Відлітають журавлі” вийшла 1973 роки.

1 грудня 1978 ропу Петро Папч помер. Його творчість — приклад мистецької послідовності, великої совісності, дотри­мання неухильних вимог правди за різних обставин.

Значний внесок письменник зробив у розвиток дитя­чої літератури. «Любові до літератури треба привчати людину змалечку, література повинна входити в сві­домість разом зі словом і піснею матері»,— згадував слова Петра Панча Ю. Збанацький.

Ще в тридцяті роки Петро Панч написав для дітей багато оповідань та повість «Син Таращанського пол­ку», якій судилось стати однією з найулюбленіших книжок юних читачів, а в повоєнні роки — повісті «Чер­воні галстуки», «Ерик шукає щастя» та ін.

Навіть з невеликої частини творів, які вміщені в збір­ці для дітей, можна здобути уявлення про основні події історії нашого краю. Починаючи від дожовтневих часів, стежки його творів ведуть до усвідомлення закономір­ності перемоги народу у боротьбі за справедливість і щастя.

Ось автобіографічне оповідання «Три копійки».Воно приваблює ліризмом спогадів про дитинство, тонким розумінням дитячої психології. Разом з тим і з сюжету, і з конкретних деталей у читача виникає уявлення про важкі умови селянського дореволюційно­го життя.

Кожна тварина мае свої звички, свої особливості. В центрі більшості оповідань — вірний чотириногий друг людини — собака. Письменник цінує в ньому ро­зум, свого роду гідність, здатність бути вдячним. Твори про тварин мають повчальне, виховне спрямування, проте цікаві вони і як тонкі спостереження автора над поведінкою тварин (наприклад, оповідання «Брус»).

Від спілкування з розумною, доброю твариною і лю­дина стає лагіднішою і в той же час твердою, відданою. В оповіданні «Валет» розповідається про незвичайний випадок. Раптовий прояв собачої самопожертви схви­лював людей, дав бійцям мужності й хоробрості, якої Км не вистачало для атаки.

Оповідання в творчості Петра Панча посідають особливе місце.

З них він розпочав свою літературно-художню діяль­ність, оповідання продовжував писати, вже надруку­вавши багато повістей, і серед них усім відомі «Голубі ешелони» і «Олександр Пархоменко», не залишив цього жанру письменник і після створення роману «Гомоніла Україна». Оповіданнями в автобіографічній книзі «На калиновім мості» підвів Петро Панч висновки своєму творчому шляхові.

В малому епічному жанрі виявилась художня май­стерність автора, його вміння вихопити з життя, на пер­ший погляд, здавалося б, і незначний конкретний факт, подію, і довести їх до широкого узагальнення людських стосунків, типів, дати читачеві глибоке уявлення про соціальний характер життя.

Тут у пригоді письменнику стали тонке відчуття бага­тих можливостей мови, вміння стисло, точно і дохідливе висловити свої спостереження, кількома штрихами ви­разно намалювати неповторні особливі риси зовнішно­сті людини, разом з тим відтворивши найхарактерніше, найтиповіше. «Мова — це дорогоцінний скарб, набутий протягом віків нашим народом, його невичерпне духов­не багатство»,— писав Петро Йосипович в одній із своїх статей '.

Найбільш вдалі у Петра Панча мовні самохаракте­ристики персонажів і сатиричні портретні зарисовки. Навіть у невеликому уривку сцени допиту слідчим кур­куля Кендюха з оповідання «Гриць і Микола» можна простежити довершеність портретної і мовної характеристики Панчем хитрого, підступного ворога Радян­ської влади, який прикидається ображеним темним му­жиком. На початку допиту в нього зневажливий, глуз­ливий тон нагло впевненого у своїй безкарності злочин­ця, потім з'являються улесливо-перелякані нотки, серед яких проскакують грубі інтонації й вирази, що викри­вають справжню хижацьку натуру куркуля.