Поема І.Я. Франка Мойсей

Знаменно, як змальовує І. Франко нового вождя Єгошуа. Це енергійний народний ватажок, що вийшов з самих низів народу (“князь конюхів”), представник нового покоління. Він закликає народ до походу, до зброї, до боротьби за нове життя, за новий світ. І його заклик повторять сто тисяч голосів, бо він висловив революційні настрої народу. Цим образом Франко ще раз підкреслив, що справжнім вождем народу може бути той, хто виражає його найзаповітніші бажання і мрії, його прогреси ідеали.

Поема “Мойсей” закінчується тріумфом народної справи, за яку боровся Мойсей сорок років, але не знайшов у собі мужності і твердості, щоб завершити її: Народ, незламний і могутній, не лише завершує справу, почату Мойсеєм, а йде далі, змітаючи Датанів і Авіронів, прокладаючи революційний шлях до соціальних змін і оновлень.

В хвилюючих, натхненних рядках цього твору постає перед читачем історична доля українського народу, його минуле, сучасне і майбутнє. Поет висловлює глибокий біль з приводу тяжкого соціального і національного гніту, під яким перебуває народ, біль за пасивність народу, його відсталість, темноту, не усвідомлення своєї ролі майбутнього перетворювача світу.

Поет відчуває свою єдність з народом, боліє його болями й стражданнями, живе його сподіваннями з надіями.

Народе мій, замучений, розбитий...

Твоїм будущин душу я тривожу,

Від сорому, який нащадків пізніх

Палитиме, заснути я не можу...

Та прийде час, і ти огнистим видом

Засяєш у народів вольник колі.

Куснем Кавказ, вбережешся Бескидом,

Покотиш чорним морем гомін волі

І глянеш, як хазяїн доповитий,

По своїй хаті, і по своїм полі.

В процесі боротьби, мук, страждань, зневір’я, розчарувань, болю і радощів, відбувалось визрівання політичної соціальної і національної свідомості українського народу.

Поет висловлює тверде переконання в тому, що всі жертви, злигодні і страждання українського народу не пропадуть марно, що народ виборе своє щастя і возз’єднається в єдиній вільній державі.Такою натхненою піснею, такими глибокими філософськими роздумами над долею свого народу була величезна поема Франка “Мойсей”. В образі головного героя поеми Франко змалював самовідданого борця за народне щастя, народного ватажка, який все, що мав у житті найкращого, найдорожчого віддав ідеї служінню своєму народові. Одночасно поет засудив у боротьбі Мойсея вагання, сумніви, непевність у правильності обраного ними шляху, які виросли на грунті відсталої свідомості народу, що приводять пророка до трагічної самостійності і смерті.

Цим самим Франко утверджував думку, що служіння народові покладає величезні обов’язки на людину, вимагає її непохитної віри в високі ідеали революційної боротьби.

Поема “Мойсей” друкувалася різними мовами, а саме: російської і польською.