Поема І.Я. Франка Мойсей
В цьому році виповнюється 100 років з дня написання І.Я. Франка поеми “Мойсей”.
Як свідчать назви окремих поем, Франко для проведення своїх ідей використовував казкові чи Біблійні сюжети. Поема “Мойсей” є одним із найкращих творів його жанру.
Мойсей – за біблійною традицією, перший пророк Ягве (Єгова), основоположник його релігії, законодавець, релігійний наставник і політичний вождь єврейських племен в “ісході” з Єгипту в Ханаан (Палестину). Мойсей приписується авторство П’ятикнижжя, тобто перших п’яти книг старозвісної частини Біблії.
Ідейним поштовхом до написання поеми “Мойсей” були для Франка революційні події в Росії і на Україні, що недихнули поета морально, дали йому політичну наснагу, але зовнішнім імпульсом була його подорож до Італії 1904 р. Франко сподівався, що революція нарешті принесе визволення й українському народові. Поета особливо хвилювало питання взаємин широких мас з тими політичними силами, які могли б очолити їхні виступи. Він вважав, що проводир мав віддати всі сили благородній визвольній справі.
Для створення суспільно-політичної проблеми Франко обрав біблійну історію про те, як пророк Мойсей вивів єврейський народ із єгипетської неволі. Визначна постать Мойсея, який все своє життя присвятив служінню народу. Він наполегливо закликав людей скинути тернів разом з усіма стражданнями виснаженого походу.
Головним героєм поеми є народ – основна рушійна сила історії. Франко художньо осмислив роль вождя і народних мас у боротьбі за визволення народу. В образі Мойсея поет показав вождя, що віддає сили народові, боротьбі за перемогу його справи.
Все, що мав у життю, він віддав
Для одної ідеї,
І горів, і яснив, і страждав,
І трудився для неї:
Поет показав, що вождь народу не може мати жодних хитань і сумнівів у справедливості обраного ним шляху. Мойсей відданий своєму народові беззавітно любить і бореться за його визволення, але на хвилину він захитався в своїй вірі. За це терпить жорстоке покарання. Вождь повинен бути цільною людиною, бути завжди зі своїм народом, вірити в його сили.
Франко створив у поемі свій оригінальний образ головного героя. Весь величезний матеріал біблійних легенд про Мойсея він перетопив у власному творчому чорнилі так, що символічний образ давнього пророка набрав зовсім нового значення, став близьким і зрозумілим сучасником.
Смерть Мойсея стала тим імпульсом, що привів до руху дрімаючі народні сили. “Голод Духа і жах самоти і безодні старої”, вимоги сучасності і досвід минулого призводять до величезного вибуху народної енергії, на чолі творчого, дерзновенного народу стає новий вождь Єгошуа. А Єгошуа зично кричить
“До походу! До зброї!”
І зірвався той крик, мов орел,
Над німою юрбою,
Покотився луною до гір:
“До походу! До бою!