Підручники з української літератури в країнах Східної Європи
Цю різноманітну тематику широко ілюструють твори української класики та радянських письменників, а також перекладені українською мовою твори відомих польських авторів.
Порівняно з підручником для 4 класу в підручнику для 5 класу значно зростає обсяг літературних термів, які треба засвоїти учням. У читанці Я.Грицков'яна для принагідного вивчення пропонуються такі теоретичні поняття, як епітет, герой літературного твору, види мовлення у художньому творі: розповідь, опис і діалог, елементи теорії віршування, метафора, оповідання, літературний герой тощо. Діти знайомляться з жанрами усного народного слова - народною піснею, коломийками, щедрівками, казками, легендами тощо.
Художнє слово представлене в читанках віршами та оповіданнями українських класиків: Т.Шевченка, Марка Вовчка, М.Коцюбинського, І.Франка, Лесі Українки, Степана Васильченка, М.Черемшини, Дніпрової Чайки, Л.Глібова, Олександра Олеся та ін., творами українських радянських письменників 30-80-х рр. П.Тичини, М.Рильського, В.Сосюри, М.Пригари, О.Гончара, І.Драча, Д.Павличка, В.Коротича, О.Ющенка та ін. У них звучать мотиви економічних здобутків Радянського Союзу й України, значущості об'єднання українських земель в одну радянську державу. Рідний край постає як
...Україна, рідна країна,
Волі і щастя сонячний край.
(О.Ющенко. Пісня про Україну)
Дітям пропонуються невеличкі нариси про господарські успіхи українського народу, про географічні та природні особливості України, здобутки народу в перемогах над природою, успіхи в освоєнні космосу тощо.
Звичайно, у багатьох творах присутній ідеологічний мотив про успішну ленінську національну політику, про радянські свята, переможну ходу радянського народу до світлого майбутнього усього людства - комунізму тощо. Знаходимо тут і мотив людини - "гвинтика", такий популярний в радянській школі. Так, у читанці А.Середницького подається оповідання О.Донченка "Голубий гвинтик", з якого кожна дитина повинна зробити висновок про важливість і корисність будь-якої навіть малопомітної справи, якщо вона зроблена на користь радянської держави. Симптоматичним є кінець цього оповідання, коли увесь клас, що прибув до заводу на екскурсію, колективно упевнюється у важливості малесенького гвинтика, який вкручує у сільгоспмашину на конвеєрі матері дівчинки Софійки, учениці цього ж класу:
"…А сіра, змащена мастилом доріжка конвеєра повільно рухалась вперед, і на ній немов пливли один за одним трактори. І Софійчина мати справно й швидко вкручувала в кожного трактора невеличкого гвинтика.
- Це… це той гвинтик? - запитав Степанко.
- Так, це той гвинтик, про якого розповідала Софійка, - сказала вчителька. - Бачите, все на тракторі є - і мотор, і котки, і гусениці. Та без цього маленького гвинтика жодний трактор не може зрушити з місця.
- Ніколи не зрушить! - підтвердила Софійчина мати.
- Це такий гвинтик… Мотор без якого не працюватиме. Маленький зовсім, а без нього не обійдешся…
Софійка нахилилась і взяла гвинтик. Він був зовсім не сірий, а голубий, сріблястий, схожий в своїй шапочці на грибок. Дівчинка високо підняла його вгору, щоб усі діти побачили, який чудесний гвинтик вкручує в трактори її мама" [53, 107].
Педагогічно вмотивовано в читанках представлені твори, які знайомлять учнів із польськими суспільно-культурними цінностями, з життям українців у цій країні, що, зрозуміло, дозволяє українській дитині вже зі шкільної парти відкрито дивитись на світ й інтегруватись у нього, зберігаючи власні національні цінності.
У цих художніх творах польських і українських письменників розкриваються історичні умови співіснування двох народів у минулому в межах однієї держави, часто називаються причини непорозумінь, що виникали на історичному шляху, стверджується необхідність взаємоповаги і дружніх відносин між двома слов'янськими народами-сусідами.