Структурно – семантичні особливості афоризмів у мові поезій Т.Г.Шевченка

Буде бите. Царями сіяне жито!

А люде виростуть

Умруть ще незачатиє царята...

Вольному воля, а спасеному рай (“Назар Стодоля”)

а також підкреслює красу чорнобривої української дівчини, перше кохання молодого парубка:

Серце моє,

Не втікай од мене.

*

Без милого скрізь могила...

Як бачимо, образні (або власне поетичні) афоризми виступають не лише засобом конденсації думки, а засобом розкриття особливостей поетичної мови взагалі. Своєрідністю цього різновиду афористичних висловів є те, що у них здійснюється, на думку професора Калашника, “емоційно – образна, естетична трансформація засобів загальнонародної мови” ( 4; 249 )

Український народ, як зараз й тоді, виробив емоційно забарвлене ставлення до деяких афоризмів, по-своєму їх осмислив, вклав у них особливе значення. А деякі афоризми стали носіями кращих мрій народу, жаданих понять, подій, предметів. Афоризми Великого Кобзаря дуже багато зустрічаємо в образах, які показують, як знущалися над нашими прадідами, як мучили українців на панщині – польські шляхтичі та російське самодержавство:

*

Ледача воля одурила маленьку душу

*

Людей у ярма запрягали пани лукаві.

*

Латану свитину у каліки знімають,

З шкурою знімають, бо нічим обуть

Княжат недорослих. (“Сон”)Хочеться подякувати Т.Г.Шевченкові, за те, що він підняв дух кріпосної України цими образами, не зупинився перед зухвалою політикою національного гноблення, писав про те, що заборонялося, був борцем за щастя й волю народу, у своїх поезіях ще глибше загострював різницю таких афоризмів. Такі афоризми стали ознакою художньої якості мови, зброєю в руках поета, близькою і зрозумілою для покріпаченого люду.

Слід відзначити, що багато в творах Великого Кобзаря повчальних, або логічних афоризмів, які в наш час використовуються, як прислів’я, які народ ніколи незабуде, тому що його слова – це слова народу України. Під логічними афоризмами ми розуміємо такі словесні комплекси, що конденсовано й стисло у формі повчання, настанови, подають певну думку, поняття. Вони побутують у мові поезій Кобзаря на базі простих чи складних речень. Логічні афоризми Т.Шевченка показують нам, що українці повинні бути більш впевненими в собі, розбірливими, чесними, вірити в удачу, не бути ледачими, тому що риси українського народу – сила, щедрість, великий розум, точність: