Літературний портрет Степана Пушика
Національна література – не знищена скарбниця різножанрових творів красного письменства.
Створення спілки письменників.
Біографічні дані С.Пушика.
Творча спадщина письменника.
Характеристика поетичних збірок: “Луна”, “Галич”, Ключ–зілля”, “Головиця”.
“З народних уст” – книга “Страж-гора”.
Нагороди С.Пушика.
Наша споконвічна земля Галицька, багата й невичерпна на оригінальні таланти, джерела художнього слова, витоки животворчої духовної сили. Над нею завше витає вільний український дух, невиснажливу силу якого успадковує, передає з роду в рід національна література, не знищена скарбниця різножанрових творів красного письменства.
І чи “нас недоля жерла”, чи доводилося “без надії таки сподіватись”, що “Встане Україна. І розвіє тьму неволі”, - ми пам’ятали: “ в своїй хаті своя й правда. І сила, і воля”. І внутрішнім зором виразно бачили серед вершинних національних святинь, - довічні постаті геніїв: Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки й добре усвідомлюємо, що вони своїм огненним словом засвітили священний пломінь українського почуття в глибинах нашої душі.
10 травна 1971 року була заснована Івано-Франківська обласна організація Спілки письменників України. Співучасниками створення якої були в той час 10 літераторів: В.Бандурак, В.Брезицький, М.Карпенко (очолив організацію), Г.Кирилюк, Г.Михайлюк, Ольга Стрілець, Р.Федорів і між ними троє своєрідних іменинників: Павло Добрянський, Галина Турелик, Степан Пушик, які відтоді й досі збагачують своїми творами українську літературу, художній літопис обласної організації.
Ми усвідомлюємо себе як українців, пам’ятаючи імена письменників, зокрема, й наших краян, які збагатили самобутні традиції української літератури, утвердили національні ідеї.
Є чимало наших країн, відомих письменників, котрі живуть і працюють у Києві, Львові, Чернівцях, в інших містах, також у діаспорі.
Степан Григорович Пушик народився 26 січня 1944 року в с. Вікторові, Галицького району, Івано-Франківської області в селянській родині. В 13 років залишився без батька з двома молодшими сестрами й братом. Середню освіту здобув у Вікторовській, Комарівській та Косівській середніх школах, спеціальну – в Тлумацькому сільськогосподарському технікумі та Літературному інституті в Москві. Деякий час навчався в Івано-Франківському педагогічному інституті та докторантурі.
Трудову й творчу діяльність почав з п’ятнадцяти років. Працював рахівником і плановиком – економістом в колгоспах Косовського та Верховинського районів Івано-Франківської області. Служив у армії – після на журналістській роботі, був головою клубу творчої інтелігенції, керівником літстудії, асистентом, старшим викладачем, доцентом Київського та Прикарпатського університетів. Степан Пушик обирався Народним депутатом України (1990-1994 р.р.). Належав до Народної Ради та Демблоку, голосував за суверенітет та Акт про проголошення незалежної України. У Верховній Раді був членом комісії культури й духовного відродження, а також-головою підкомісії парламенту. Поет, прозаїк, фольклорист, публіцист, літературознавець. Кандидат філологічних наук, доцент Прикарпатського університету імені Василя Стефаника.
Автор поетичних збірок “Молоді громи”, “Золотий Тік”, “Писаний камінь”, “Задума гір”, “Головиця”, “Луни”, “Галич”, “Заплаканий промінь”, книжки вибраних віршів, поем і пісень “Храмолом”, Для дітей випустив збірку “маленьке шпаченя”, “Золотивний човник”.