Розвиток чорної металургії в Донецькій області та Україні взагалі

[2, с. – 133]

Усі металургійні заводи України розташовані в Донецькому і Придніпровському економічних районах, де вони зосереджені у трьох галузевих районах чорної металургії: Придніпровському, До¬нецькому та Приазовському.

У Придніпровському районі чорна металургія стала профіль¬ною комплексотворною, на основі якої сформувалися великі про¬мислові центри і вузли з металургійними підприємствами, які виробляють майже половину виробництва чорних металів і ма¬ють виразну спеціалізацію і стійкі зв'язки між собою та спожива¬чами металу. Тут розташовано 14 металургійних заводів з 32 в Ук¬раїні.

До Дніпропетровського металургійного вузла належать металур¬гійні заводи Дніпропетровська (чотири), Дніпродзержинська і Но¬вомосковська, які виробляють чавун, сталь, прокат, колеса для за¬лізничного транспорту, бляху, мостові конструкції, сплави, а також іншу продукцію.

До Запорізького металургійного вузла належать металургій¬ний завод повного циклу "Запоріжсталь", електросталеплавиль¬ний "Дніпросталь" і феросплавний заводи. "Запоріжсталь" випус¬кає чушковий чавун, тонку гаряче- і холоднокатану листову сталь, стальні відливки, трансформаторну сталь, білу бляху, гнуті профі¬лі прокату, холоднокатаний стальний лист для автомобільної про¬мисловості тощо, "Дніпросталь" — сталі для машинобудівної про¬мисловості.

До Криворізького металургійного вузла належать найбільші в Україні кар'єри, шахти, п'ять гірничо-збагачувальних комбінатів і ряд аглофабрик, металургійний завод, Південнотрубний і феро¬сплавні заводи Нікополя та його марганцеворудна промисловість.

До Кременчуцького вузла чорної металургії, що формується, належить Дніпровський гірничо-збагачувальний комбінат, який пра¬цює для потреб металургії Придніпров'я і Донбасу.

До Донецького металургійного району належать 13 металургійних заводів, потужних коксохімічних підприємств, які виробляють понад половину коксу України. По два металургійних заводи розміщені в Донецьку, Макіївці, Алчевську і Харцизьку; по одному — в Єнакієвому, Краматорську, Костянтинівці, Лу¬ганську та Алмазному. Вони виробляють майже половину чаву¬ну і майже третину продукції металургійної промисловості України.

У Донецькому металургійному районі сформовано три металур¬гійних вузли: Донецько-Макіївський, Єнакіївський і Алчевсько-Алмазнянський.

Донецько-Макіївський вузол має чотири металургійних заводи, ряд коксохімічних та інших підприємств. У Макіївці й Донецьку створено трубопрокатне виробництво, коксохімію, налагоджено виробництво вогнетривів.

Єнакіївський вузол має металургійний завод, який неодноразо¬во реконструювався і поповнився новими доменними печами, мар¬тенами, прокатними станами, конверторним цехом.

До Алчевсько-Алмазнянського вузла (Луганська обл.) належать два металургійних заводи — Алчевський та Алмазнянський і фе¬росплавний завод у м. Стаханові. Алчевський завод після рекон¬струкції став одним з найбільших.

У Донецькій області є ще Харцизький, Краматорський і Костянтинівський металургійні заводи.

До складу Приазовського району чорної металургії належать заводи Маріуполя, є також залізорудні родовища Керченського ба¬сейну та металургійний завод у Керчі). "Азовсталь" випускає ча¬вун, сталь і прокат, працює на офлюсованому агломераті з кер¬ченських руд і частково на рудах Криворіжжя. Чорна металургія Приазов'я забезпечує металом місцеві машинобудівні підприємст¬ва і тісно пов'язана з коксохімією, виробництвом добрив і буді¬вельних матеріалів.

ВИСНОВОК

Чорна металургія України відстає від світового рівня з багатьох причин, найважливішою серед яких було рішення центральних органів Радянського Союзу двадцятирічної давності, за яким були пе¬реадресовані інвестиції на розвиток тільки східних і центральних підприємств Росії, що призвело до технічного та соціального від¬ставання металургії Донбасу та Придніпров'я.