Розвиток чорної металургії в Донецькій області та Україні взагалі

ЗМІСТ

1. Вступ

2. Чорна металургія в Україні

3. Чорна металургія в Донецькій області

4. Висновок

5. Список літератури

ВСТУП

М

еталургійний комплекс включає: видобуток, збагачення й агломерування залізних, марган¬цевих і хромітових руд, виробництво чавуну, сталі й про¬кату, феросплавів, повторне використання металевої сиро¬вини, коксування вугілля, виробництво вогнетривів та до¬поміжних матеріалів для них (флюсових вапняків тощо). Провідна роль у цьому комплексі належить металургійній переробці (чавун—сталь—прокат). Решта виробництв за¬безпечують основний технологічний процес, проте деякі з них набувають тепер самостійного значення.

Територіальна організація чорної металургії залежить від багатьох економічних і природних факторів. У розта¬шуванні підприємств чорної металургії особливо велику роль відіграють сировина й паливо, на які припадає при¬близно 85—90% витрат. У середині XVII — на початку XIX ст. чорна металургія орієнтувалась на територіальне поєднання кам'яного вугілля й залізної руди, наприклад у Великобританії. Згодом, протягом тривалого часу біль¬шість центрів чорної металургії формувалась у межах вугільних басейнів, наприклад Рур, Донбас, Кузбас, Аппалацький басейн, Польща, Чехія, Словаччина, Бельгія. Орі¬єнтація на залізні руди складалась на Уралі, у Франції (Лотарингія), у Люксембурзі.

Протягом останніх десятиріч посилилась орієнтація на сировину, причому на великі родовища, бо завод потужні¬стю 5—6 млн т чавуну на рік, розрахований на 40 років роботи, повинен мати рудну базу не менше за 0,5 млрд т. Найбільшими у світі залізорудними басейнами є Бочкарівське та КМА в Росії (20 і 16,5 млрд т), Криворізьке в Україні (15,9 млрд т), Хаммерслі у Австралії (11,7 млрд т), Каражас і Залізорудний трикутник у Бразилії (6,0 і 5,0 млрд т), Месабі-Рейндж у СІЛА, Керол-Лейк у Канаді, головними імпортерами продовжують бути США, країни ЄС, Республіка Корея та Японія.

У розташуванні підприємств чорної металургії продов¬жують відбуватися значні географічні зміни.

За умовами забезпечення чорної металургії рудою та паливом усі країни можна поділити на такі групи:

1)країни зі значним розвитком чорної металургії, які

мають власну потужну базу залізорудної та вугільної про¬мисловості та імпортують деяку кількість багатих заліз¬них руд (США, Великобританія, Україна, Росія, Китай);

2)країни зі значним розвитком чорної металургії, які

забезпечені коксівним вугіллям, але мають відносно неве¬ликі поклади залізної руди (Німеччина, Польща);

3)країни зі значним розвитком чорної металургії, які

забезпечені великими покладами залізної руди, але яким