Телекомунікаційна галузь України, проблеми і перспективи конкурентоздатності
1. Досить висока ємність ринку - 49 млн. чоловік.
2. Низький рівень телекомунікацій - отже, досить низьке насичення ринку телекомунікаційних послуг.
3. Транзитне положення країни на основних комунікаціях з Європи в Азію, висока інтенсивність зовнішніх товарних, фінансових, транспортних, людських потоків.
4. Високий рівень освіченості населення: за кількістю осіб з вищою освітою на 1000 мешканців України - серед перших 20 країн світу.
5. Високий рівень урбанізації - більше 70% населення України мешкає у містах, та значне розкидання великих міських центрів та агломератів по території країни.
6. Культурна та споживча орієнтація значної частини населення на європейські стандарти та умови життя внаслідок високої інтенсивності культурного, міграційного та господарського обміну з країнами Західної Європи, де рівень телекомунікацій значно вищий, ніж в Україні.
7. Досить високий рівень розвитку організацій та установ сфер громадського життя та тих галузей, які є найбільш інтенсивними споживачами телекомунікаційних послуг, в першу чергу, фінансової сфери та сфери державного правління. Однак їх гіпертрофоване розширення, особливо останньої, в Україні різко контрастує із занепадом в інших сферах громадської діяльності, особливо в науці та виробництві.
Однак розвиток телекомунікацій в Україні суттєво гальмується, що у свою чергу гальмує розвиток інших перспективних галузей економіки. Основним негативним фактором є дуже низький рівень життя населення . Рівень грошових доходів приблизно 50% населення України достатній лише для задоволення елементарних потреб. Існує і подальша тенденція зниження рівня та якості життя, що є основною причиною відмови населення від цілого спектра телекомунікаційних послуг з причини їх відносної дороговизни для бідної категорії громадян. Собівартість введення одного телефонного номера у сільській місцевості складає понад 1000 дол., тобто телефонізація сільської місцевості є збитковою, оскільки трафік сільських абонентів через їхнє, зазвичай, дуже низьке матеріальне становище невисокий.
Висновки
У даній роботі було здійснено спробу дослідити реальний стан галузі телекомунікацій в Україні, позитивні та негативні фактори, що визначають розвиток українських телекомунікацій, проблеми такого розвитку, а також пропозиції та заходи, спрямовані на подолання проблем.Як бачимо, з одного боку, в України у галузі телекомунікацій наявні усі передумови подальшого розвитку, а, з іншого боку, маємо низку проблем, які значно гальмують цей розвиток і не дозволяють Україні вийти на належний рівень конкурентноздатності у даній галузі. Тому, як вже зазначалося, дійсно необхідно по можливості вживати належних заходів щодо поступового розв'язання цих проблем.
Отже, на основі проведеного дослідження можна зробити висновок, що, незважаючи на динамічність розвитку галузі телекомунікацій, Україна у цій галузі на даний момент не може конкурувати не тільки з економічно розвиненими країнами, а й з країнами, що розвиваються. Звісно, найбільшою мірою це пояснюється станом економіки нашої держави в цілому, бо, звісно, окрема галузь не може ефективно функціонувати, якщо загальна економічна ситуація в країні характеризується як незадовільна.
Але загалом слід відмітити, що, незважаючи на всі перешкоди та проблеми, Україна, хоч і повільно, але все ж таки просувається на шляху розвитку телекомунікацій, і залишається сподіватися, що ті заходи, які зараз проводять урядові та неурядові організації щодо розвитку галузі, дійсно сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності нашої держави у сфері комунікацій.
Список використаної літератури
В.Цхведиани. Телекоммуникации Украины - перспективы развития и основные проблемы // Фондовый рынок. - №16. - 2000.
Н. Васильєва. Основні тенденції розвитку ринку інформаційних технологій та комунікацій // Економіст. - №10. - 2000.