Телекомунікаційна галузь України, проблеми і перспективи конкурентоздатності
Для світового телекомунікаційного ринку характерні процеси інтеграції та глобалізації, тому що в цілому світовий ринок стає все більш інтегрованим. А Україна, нажаль, часто не може налагодити роумінг у масштабах країни. Україна повинна мати стратегічних партнерів. Ці партнери повинні бути у Європі, Америці, Азії. Бажаним для України є входження до одного з глобальних об'єднань.
Проблемою розвитку телекомунікацій в Україні також є наявність близько 70% аналогових АТС від їхньої загальної кількості. На модернізацію вітчизняних комунікацій потрібно близько 19 млрд. дол. В Україні капітальні інвестиції в розвиток телекомунікацій складають лише 0,3% ВВП. Для порівняння, у Німеччині - 4,8%, у Франції - 3,1%.
Отже, як бачимо, стан галузі телекомунікацій України особливо не вражає, але оскільки, як було зазначено раніше, розвиток телекомунікацій має величезну роль у загальному економічному розвитку країни, то як урядовим, так і неурядовим організаціям необхідно вживати усіх можливих заходів щодо сприяння такому розвитку, зокрема, аби підвищити конкурентоспроможність України в цій галузі.
4. Пропозиції до розв'язання проблемиПропозицій до розв'язання проблеми, взагалі-то, може бути багато, але ми розглянемо саме такі, які є прийнятними для тих умов, що склалися на українському ринку телекомунікацій. Це такі пропозиції:
Підвищити технологічний рівень галузі.
Усунути монополію на ринку.
Створити належне законодавче підгрунтя функціонування галузі.
Підвищити рівень телефонізації по всій території країни.
Створити сприятливий інвестиційний клімат для залучення іноземних інвестицій у галузь.
Виділяти належні кошти на наукові дослідження всередині галузі.
5. Обгрунтування пропозицій та вибір альтернатив
На мою думку, щоб галузь телекомунікацій України дійсно вийшла на належний рівень конкурентоспроможності, необхідно втілювати в життя усі вищезазначені пропозиції у комплексі. А як це буде відбуватися, залежить вже, насамперед, від політики держави, а також, від діяльності тих організацій, які мають безпосереднє відношення до галузі.
Щодо технологічного розвитку галузі, то, взагалі, можна запропонувати дві альтернативи розвитку. Перша: застосовувати більш дешеві, але й більш застарілі технології - виграш у кількості, програш в якості. Друга: брати більш дорогі, але й сучасніші технології. Значно виграємо у якості, але програємо у кількості. Необхідний розумний компроміс. Тут важливим є мистецтво регулюючого органу, його бачення і передбачення.
На жаль, до теперішнього часу в Україні не існує оптимальної нормативної бази, котра б регулювала відносини у сфері телекомунікацій та інформаційних технологій, а, як відомо, без належного законодавчого підґрунтя жодна галузь економіки не може ефективно функціонувати та розвиватися. Отже, основним завданням уряду на сьогодні є створення такої законодавчої бази, яка б сприяла розвитку галузі.
Дуже важливою є роль науки. Зараз вона щодо телекомунікацій, на жаль, у катастрофічному стані. Зв'язок державі виділяє приблизно 50 млн.грн. щороку на науку, програма в цьому році складена на 8,9 млн.грн., видали грошей усього на три угоди. На Заході, наприклад, на науку виділяється близько 2-2,5%, а в Японії - 4%, бо телекомунікації - наукомістка галузь.
6. Здійснення пропозицій урядовими та неурядовими організаціями
Розглянемо для початку заходи щодо розвитку телекомунікацій, здійснювані урядом країни та іншими урядовими організаціями.