Вплив трудової міграції на функціонування регіонального ринку праці (на прикладі Івано-Франківської області)

Трудова міграція – процес переміщення населення з метою працевлаштування, який формується внаслідок дії складного комплексу економічних, політичних, професійних інших мотивів, пов’язаних з неможливістю задоволення відповідних потреб населення. Трудова територіальна мобільність зумовлена не тільки соціально-економічними, а й соціально-психологічними чинниками. До них належать особливості історичного розвитку території, традиції і звичаї населення.

У зв’язку з відсутністю в українській статистиці точних даних, щодо тимчасового відпливу працівників за кордон, стає неможливим визначення кількісних характеристик основних потоків зарубіжних міграцій. Саме достовірність інформації на офіційному рівні дає можливість з’ясувати суть проблеми, визначити напрями її вирішення. Це пов’язано з відсутністю законодавства, яке б регламентувало і визначало статус, права і обов’язки громадян, які є учасниками трудових міграцій. Така ситуація з нелегального працевлаштування українських громадян за межами території України висуває перед суспільством принципово нове розуміння зовнішніх трудових міграцій та вимагає розробки конкретних механізмів з їх регулювання та легалізації.

Становлення регіонального ринку праці відбувається в умовах значної інтенсивності трудових міграцій. Нині у Європі та інших країнах сформувався стійкий попит на українські трудові ресурси. Їх основною конкурентною перевагою є згода на роботу за заробітну плату, яка у декілька разів нижча за ту, яку роботодавець виплачує своїм співвітчизникам. Географічна направленість потоків нелегальних мігрантів має і східний (переважно Росія), і західний напрям. Основними центрами тяжіння трудових мігрантів області є такі країни як:

- Польща (зайнятість у сільському господарстві у більшості випадків носить сезонних характер);

- Чехія (зайнятість у промисловості і на будівництві, переважно чоловіки);

- Італія (зайнятість у сільському господарстві та послуги домашньої прислуги, переважна більшість жінок-мігрантів);

- Португалія, Греція (чоловіки і жінки у сільському господарстві і сфері послуг);

- Росія (робота на будівництві у великих містах та в інших галузях економіки).

Такі місцеві особливості, як географічне положення населених пунктів, наявність налагодженого транспортного сполучення з країнами-реципієнтами трудових ресурсів, традиції міграційної поведінки, налагоджені зв’язки з іншими працівниками-мігрантами суттєво впливають на географію поїздок мігрантів, спосіб їх зайнятості за кордоном, інші важливі характеристик зарубіжних поїздок з метою заробітку[5].

Тривалість перебування наших громадян на роботі за кордоном коливається від трьох місяців (сезонні роботи) до декількох років (через неможливість легального перетину кордону у зворотному напрямі). За приблизними підрахунками від 20% до 40 % економічно активного населення області, періодично стає учасником трудових міграцій і знаходяться поза сферою суспільного виробництва області.

Нерегульоване міграційне скорочення населення приводить до погіршення демографічної ситуації, суттєво деформує вікову структуру населення, посилює соціальне напруження, стає причиною руйнації сімейних цінностей і традицій відносин між поколіннями. Одночасно виникають суттєві відміни між зареєстрованим ринком праці області і реальною ситуацією. Ці неузгодженості утруднюють визначення основних напрямів і створення конкретних механізмів для покращення соціально-економічної ситуації в області.Для Івано-Франківської області працересурсний потенціал, який задіяний за її межами, міг би стати однією з конкурентних переваг для соціально-економічного розвитку території. Проте на сьогоднішньому етапі формування регіонального ринку праці трудової міграції суттєво зменшують напругу і сприяють надходженню додаткових коштів в економіку області, що навіть за приблизними підрахунками у декілька разів перевищує залучені прямі іноземні інвестиції та вітчизняні капіталовкладення.

Одним із наслідків впливу трудових міграцій на функціонування ринку праці є втрата кваліфікації працівниками-мігрантами. Особи з високим рівнем професійної підготовки через нелегальний характер працевлаштування і досить часто невисокий рівень знань мови країни, де вони працевлаштовуються виконують за кордоном малокваліфіковану роботу.

Неврегульованість проблеми нелегальних трудових міграцій, недосконалість міграційного законодавства негативно позначається на рейтингу нашої держави у Європі та у світі. Одним із шляхів скорочення масштабів і подолання негативних наслідків трудових міграцій є розробка і впровадження цільових програм для повернення працівників мігрантів, яка б передбачала можливість легалізації зароблених коштів в Україні.