Вплив трудової міграції на функціонування регіонального ринку праці (на прикладі Івано-Франківської області)
Регіони України внаслідок об’єктивно існуючих територіальних відмін у рівні та спеціалізації господарської діяльності характеризуються певними особливостями організації працересурсного потенціалу та розвитку сфери прикладання праці. Це створює передумови для функціонування регіонального ринку праці як відносно відособленого механізму з системою зв’язків з іншими регіональними утвореннями, що одночасно є невід’ємною складовою національного ринку праці.
Диференціація природних умов та особливості забезпечення природно-ресурсним потенціалом визначають основні напрями господарської спеціалізації області і її місце в державному поділі праці. Сформована галузево-територіальна структура виробництва є основою розвитку сфери прикладання праці.
Розподіл населення по території, його статево-вікова структура, професійно-кваліфікаційний склад, система розселення, що склалась протягом тривалого періоду є основним чинником формування пропозиції на ринку праці. Пропозиція формується працездатним населенням, яке пропонує роботодавцю свою здібність до праці в обмін на фонд життєвих благ. Її формують в основному особи працездатного віку, а також підлітки і пенсіонери, які працюють чи бажають працювати.
Івано-Франківська область, на відміну від інших регіонів, характеризується зростанням загальної чисельності працездатного населення в працездатному віці. Це створює умови для повнішого використання трудового потенціалу, підвищує загальний рівень економічної активності населення області.
Слід зазначити, що не завжди місце проживання є місцем прикладання праці. Це визначається неузгодженістю структури попиту і пропозиції, недостатніми можливостями реалізації працересурсного потенціалу через недостатній рівень розвитку сфери прикладання праці, тощо. Наявність попиту за межами регіону стає причиною сезонних трудових міграцій на великі відстані. Зв’язки з працевикористання можуть проявлятись як в межах регіону чи області – регіональні (в більшості випадків маятникові), країни – міжрегіональні, так і на міждержавному рівні – міжнародні.
Для Івано-Франківської області характерні висока питома вага сільського населення, нерівномірна система розселення, нижча, ніж в середньому по Україні землезабезпеченість. Ці чинники зумовили праценадлишковість регіону. Тому сезонні міграції на сільськогосподарські роботи, робота за вахтовим методом свого часу мали місце. Особливо яскраво це проявлялось в гірських населених пунктах, де земельні ресурси незначні і створені в той час колективні сільськогосподарські підприємства неповністю використовували ресурс праці, а робочі місця в міських населених пунктах не повністю забезпечували все працездатне населення. Якщо за умов планової економіки найбільш поширеними були маятникові трудові міграції, то з переходом на ринкові методи господарювання набула поширення тенденція до розповсюдження міжрегіональних та міждержавний міграційних процесів. Починаючи з середини 90-их років трудові міграції в країни близького і далекого зарубіжжя набули масового характеру і за своєю інтенсивністю перевищили ті, що мали місце в дорадянський період [3]. Основними причинами такого явища були високий рівень безробіття та низький рівень доходів, характерні для більшості сімей області.
Безробіття - такий стан суспільства, коли частина здатних чи бажаючих трудитися не можуть знайти собі роботу за спеціальністю чи взагалі працевлаштуватись.
У 2002 році рівень зареєстрованого безробіття в Івано-Франківській області становив 4,8 % (у середньому в державі – 3,7%). У межах області цей показник у 2002 році коливався від 16,2% у Яремчанській міськраді, 9,8% у Верховинському, 7,6% у Долинському районах до 2,8% у Снятинському районі Високим залишається показник навантаження на одне робоче місце у міськрадах і районах області.
Слід зазначити, що показники безробіття і навантаження на одне вільне робоче місце у гірських районах області вищі, ніж в предгірських та рівнинних, тому і трудові міжрегіональні та міждержавні міграційні процеси тут інтенсивніші.Якість життя, рівень доходів і добробуту прямо пов’язані з ситуацією на ринку праці, співвідношенням попиту і пропозиції. Процеси вивільнення і перерозподілу робочої сили визначають рівень доходів і формують структуру витрат населення, яке проживає в межах даної території Високий рівень безробіття обертається для області не лише збитками, падінням рівня життя, він є також джерелом криміналізації, приводить до маргіналізацій населення. Одночасно, через нестачу робочих місць, посилюється інтенсивність трудових міграційних процесів.
Однією з причин посилення впливу міграційного чинника на функціонування регіонального ринку праці є низький рівень заробітків. За результатами численних соціологічних досліджень близько 80% учасників трудових міграцій не мали постійної роботи в Україні, більше 10 % перебували в неоплачуваних відпустках. Тимчасові поїздки жителів області з метою працевлаштування за кордон стали масовим явищем, масштаби якого демонструє незареєстрований ринок праці. Значний відплив трудових ресурсів, деформує професійно-кваліфікаційну структуру ринку праці області. Особливо це стосується працівників освітньої сфери, медицини, фахівців з інженерних та технічних спеціальностей, які могли б реалізувати інноваційні принципи економічного зростання, обслуговувати високотехнологічні виробництва та в силу неможливості працевлаштування в межах області реалізують свій потенціал в інших державах.