Насінництво цукрових буряків
Для підвищення якості садіння коренеплоди калібрують за розмірами. При садінні у полі коренеплодів однакових розмірів садильні апарати машин заробляють їх у ґрунт в основному у вертикальному положенні і на однакову глибину, а також з однаковим зусиллям ущільнюють ґрунт навколо них. Це забезпечує одночасну появу сходів, рівномірний розвиток і дозрівання насіння. В результаті підвищуються їхні посівні якості.Садіння маточних коренеплодів необхідно проводити в ранні строки. При цьому краще вкоріняються, забезпечується нормальний розвиток бруньок — майбутніх стебел-квітконосів на голівці коренеплоду. При пізньому садінні виникає більше упрямців, цвітіння насінників відбувається в період вегетації, коли температура повітря більш висока, при низькій відносній вологості. Через це погіршується процес запліднення. Дуже важливо не тільки дотримуватись ранніх строків, але й скорочувати термін садіння коренеплодів на кожному полі. Розтягування строків садіння ще більше поглиблює неодночасність дозрівання насінників. Садіння коренеплодів здійснюється роздільно за компонентами схрещування.
Співвідношення однонасінного чоловічостерильного компонента та багатонасінного запилювача диплоїдних гібридів становить 4:1 (16 рядків материнського і 4 рядки батьківського), а триплоїдних гібридів — 3:1 (відповідно 12 і 4 рядки). При садінні за схемою 70х70 см не забезпечується оптимальна густота через пропуски, наявність рослин, які не зійшли тощо. Пусті місця займають бур’яни, проте в другій половині вегетації застосування гербіцидів і механічних засобів практично неможливі, тому для оптимальної густоти застосовують схему садіння 70х60 см, 70х55 та 70х50 см. Коренеплоди масою до 150 г висаджують за схемою 70х35 см.
Висаджені коренеплоди не завжди заробляються на однакову глибину, тому після садіння поле вирівнюють кільчасто-шпоровими котками і боронують легкими боронами. Через 5-6 днів проводять рихлення ґрунту легкими, середніми чи сітчастими боронами. Після появи сходів (не менш 25-35%) виконують боронування, під час якого знищуються бур'яни, розкриваються розетки і розрихлюється ґрунт до дрібногрудкуватого стану. При цьому не допускається підсаджування висмикнутих коренеплодів.
За вегетацію проводять міжрядні рихлення залежно від ущільнення і забур'янення ґрунту: перше — після розкриття розеток на глибину 10-12 см, наступні — на 5-7 см, так як глибші рихлення пересушують ґрунт і пошкоджують кореневу систему висадків. У фазі стеблування розпушування ґрунту в міжряддях проводять з використанням присипаючих відвальників з метою знищення бур'янів у зоні рядка.
Залежно від потенційної забур'яненості поля і видового складу бур'янів застосовують ґрунтові гербіциди, які вносять після садіння коренеплодів і заробляють боронами, а також посходові гербіциди в період вегетації насінників. На насінниках застосовують ті ж гербіциди, що й на посівах фабричних буряків. Після закінчення цвітіння насінники запилювача збирають на кормові цілі.
Біологічною особливістю насінників цукрових буряків є неодночасність дозрівання насіння навіть на одній рослині. Ще сильніше це проявляється при неоднорідності насінників за морфологічними ознаками (одностеблові і багатостеблові, сильно- й слабогілчасті тощо).
Дозрівання насіння буряків визначають за побурінням плодів (при розмноженні батьківських форм), появою вишнево-червоного забарвлення оболонки насіння, а також борошнистості перісперма насіння на перезі. На сьогодні вважається, що до збирання насінників потрібно приступати, коли побуріє 40-50 % плодів у основної маси рослин.
В умовах вологого і прохолодного літа, коли затримується побуріння плодів, до зрізання насінників приступають, коли у них (з середини першого порядку) насіння на перерізі борошнисте. Необхідно пам’ятати, що при пізніх строках збирання хоч і відмічається повніше дозрівання насіння, проте збільшується обсипання плодів. При визначенні строків збирання насінників не можна брати до уваги передчасно засохлі рослини і пізньостиглі біотипи, а також дрібне неповноцінне насіння, яке сформувалося на верхівках насіннєвих пагонів.
Звичайно застосовують двофазне збирання насінників: зрізання рослин з укладанням їх у валок і обмолот валків. Для зрізання насінників використовують навісні чи причіпні жатки. При використанні останніх загінки готують заздалегідь — роблять прокоси жатками-прокосчиками чи вручну зрізають насінники з кількох рядків.
У зв’язку з тим, що при міжрядних обробітках утворюються борозни (особливо при використанні присипаючих відвальників), скошування насінників поперек рядків збільшує втрати насіння; особливо у незрізаних стебел. Тому зрізання проводять тільки вздовж рядків. Ширину захвату жатки встановлюють залежно від кількості вегетативної маси насінників, висоту — з розрахунком, щоб виключити втрати врожаю. Для збирання незрізаних і підбирання гілок, які були зрізані і впали, а також для поправлення валків вручну виділяють робітників.При збиранні насінників цукрових буряків можна застосовувати пряме комбайнування при попередній обробці плантацій десикантами, які підсушують листя, стебла і насіння рослин. Найбільш ефективний препарат реглон. Обробляють ним насінники при побурінні 60-70% плодів, застосовуючи широкозахватні штангові оприскувачі, які забезпечують рівномірний розподіл препарату. Через 6-8 днів оброблені насінники можна збирати комбайнами. Враховуючи, що після десикації ворох насіння після обмолоту може мати вологість 20-30%, його необхідно відправляти до сушарки, щоб насіння не втратило схожості. Для підбирання та обмолоту насінників використовують зернозбиральні комбайни, які перед тим обладнують полотняно-транспортерами-підбирачами типу ППТ-3А. Перед обмолочуванням насінників комбайни старанно очищають від післяжнивних решток інших культур, закривають можливі канали втрат насіння, регулюють оберти молотильного барабана і зазори між декой та бичами барабана на вході й виході з нього. Всі ці регулювання повинні забезпечити повний вимолот насіння з мінімальним продрібненням стебел. Очистку вороха регулюють числом обертів вентилятора, а також ступенем відкриття його заслінок та жалюзей решета. Щоб запобігти забивання зернового і колосового елеваторів їх ланцюги із кроком скребків 152 мм замінюють ланцюгами із кроком скребків 76 мм. Післязбиральну обробку насіння здійснюють на зерноочисних комплексах ЗАВ і КЗС.