Овочівництво закритого ґрунту

Режим мікроклімату при вирощуванні розсади наступний: температура повітря у сонячні дні плюс 21...23°С, у хмарні — 19...20°С, вночі — 18...19°С, температура субстрату — 22...23°С, відносна вологість повітря — 70-75%. Для партенокарпічних сортів — температура на 1...2°С нижча. Не можна допускати різких коливань температури і вологості.

Розсаду помідора у фазі першого справжнього листка пікірують у горщечки розміром 15X10 см об’ємом 1-1,2 л . Режим досвічування — на рівні 6000-7000 люкс спочатку по 14, а за два тижні до висаджування — по 12 годин на добу (1 лампа на 2,5 м2). Оптимальний режим досвічування розсади — переважно короткохвильове синьо-фіолетове випромінювання, а загальне — на рівні 17-23 тис. люкс. При освітленні нижче цієї межі рослини різко знижують врожай, а при менш ніж 5 тис. люкс не цвітуть. При цьому концентрацію вуглекислого газу збільшують до 0,15-0,20%. Розстановку розсади проводять у шаховому порядку в фазі третього справжнього листка з розрахунку 23-24 рослини на 1 м2.

Сіянці баклажана після утворення першого справжнього листка пікірують в горщечки з торфом об’ємом 1-1,2 л . Протягом розсадного періоду температуру повітря підтримують на рівні 24-26°С в сонячні дні, 20-22°С в похмурі, та 18-19°С вночі, субстрату — 23-25°С. В цей період вологість повітря підтримують на рівні 60-65%. Оптимальна вологість розсадної суміші для баклажана — 75%. Не можна допускати її підсушування до 62%, тому що рослини почнуть в’янути, однак не слід і перезволожувати вище 80% — коренева система розвивається слабкою. В цей період не допускається навіть полив центральної доріжки. Полив розсади проводять обприскуванням або безпосередньо в горщечках, не допускаючи її перезволоження. В день висаджування на постійне місце вимикають лампи досвічування, вибраковують рослини з супротивним розташуванням листків, виродливі, мозаїчні та рослини, що відстають у рості; а також проводять полив.

Розсаду, яку вирощують в торфових горщиках, як правило, не підживлюють, оскільки в них достатній запас поживних речовин. Натомість при використанні пластикових горщиків з насипним ґрунтом проводять 1-2 підживлення азотними добривами — 20-30 г на одну рослину. За добу до висаджування застосовують "стартове" підживлення розчином добрив (г на 10 л води): аміачної (кальцієвої) селітри — 10, суперфосфату (водної витяжки) — 40, сульфату калію — 30, з розрахунку 1 л розчину на 1м2.

Вирощування розсади перцю аналогічне вирощуванню помідорів і баклажанів. Його молоді рослини можуть сильно пошкоджуватися мишами, тому серед пігулок або касет розкладають отруєні приманки. Підбирають касети відповідно до системи "Super-Sidling" для вирощування сіянців помідорів, солодкого перцю, баклажана — 100 чарунок білого кольору на 1м2. Протягом розсадного періоду температуру повітря підтримують на рівні 23-25°С в сонячні дні, 20-22°С в похмурі, та 18-19°С вночі, субстрату — 23-25°С. В цей період вологість повітря має становити 60-65%, адже це покращує якість розсади. Полив проводять тонко дисперсійним обприскуванням, не допускаючи перезволоження рослин.

2.Технологія вирощування огірків

У Центральній та Західній Європі найбільшим попитом користуються довгоплідні огірки з довжиною плодів 30-60 см і діаметром 4-6 см, в той час як в Україні, Росії, США — короткоплідні — завдовжки 20-25 см і діаметром 5-8 см. Партенокарпічні гібриди огірків мають потовщену і більш грубу оболонку, через що поступаються за смаковими якостями бджолозапильним, проте у них є ряд переваг: вони більш продуктивні, їх плоди не гіркі, вони не жовтіють і довше зберігаються, менш вимогливі до освітлення та температури, не потребують запилення бджолами.

На рослинах огірка, як правило, спочатку з’являються чоловічі квітки, в пазухах листків головного стебла, а потім — жіночі, на бічних пагонах і у верхній частині головного стебла. У скоростиглих сортів жіночі квітки формуються раніше і в більшій кількості, ніж у середньо- та пізньостиглих, але також після з’явлення чоловічих. Зрідка спостерігається одночасне їх з’явлення (сорти — Муромський, Алтайський ранній та ін.) або жіночі формуються раніше, на головному стеблі (деякі китайські та нідерландські гібриди).Крім сортових особливостей та умов вирощування прискорюють з’явлення жіночих квіток та їх кількість такі фактори: якість насіння (застосування 2-3-річного або 1-річного, витриманого 2-3 години за температури 50-60°С), впливання на нього, але вже не на сухе, а набубнявіле, низькими температурами (мінус 2-3°С) протягом 2-3 діб; раніше плодоносять рослини, що вирощуються з насіння, отриманого з плодів, які виросли на пагонах 2 і 3 порядків гілкування, а також сформованого в середній частині плоду. Незалежно від цього посівні якості насіння підвищують відбором за питомою вагою в 3-5%-му розчині кухонної солі або аміачної селітри, а також розчинах мікроелементів; замочування насіння в 0,01% розчині метиленової синьки стимулює з’явлення жіночих квіток; гетерозисне насіння формує більш ранній врожай; зниження температури повітря вночі сприяє утворенню жіночих квіток.

Висаджуючи розсаду на постійне місце, слід відбирати здорові рослини, вибраковуючи неповноцінні та з ознаками хвороб. Для партенокарпічних гібридів відбирають розсаду з такими показниками: вік — 30 днів, висота — 25-30 см, довжина підсім’ядольного коліна — не більше 5 см, кількість листків (справжніх) — 5-6, площа листкової поверхні — 6-7 дм2, суха маса — 2,5 г (сира надземної частини — 36-40 г). Для бджолозапильних сортів і гібридів показники якості розсади такі: висота — 20-25 см, кількість справжніх листків — 5-6, вік — 30-35 днів. Розсаду запилювачів висаджують на 5-6 днів раніше за основну, щоб до початку цвітіння жіночих квіток основного сорту була достатня забезпеченість пилком. Оптимальні терміни висаджування розсади приблизно такі: партенокарпічних сортів — третя декада грудня; бджолозапильних — на 10-12 днів пізніше.