Зберігання овочів
Післязбиральна обробка та зберігання капустиГоловки капусти пізніх сортів для тривалого зберігання вирощують на чорноземних ґрунтах, добре забезпечених вологою, при оптимумі основних елементів живлення (N90 Р90 К360 ) та достатній кількості мікроелементів Мо та В. Закладають на зберігання не пошкоджені щільні головки технічної стиглості середнього розміру, з 2-3 прилягаючими зеленими листками. Капуста червоноголова та білоголова зберігається за відсутності освітлення, при температурі мінус 1°С, савойська при мінус 1-3°С, відносній вологості 90%, вмісту СО2 не більше 2-3%, кисню не менше 6%. Якщо кисню буде менше 6%, то фізіологічне розкладання головок настає швидше, ніж від псування мікрофлорою.
В капустосховищах-холодильниках при температурі 0°С та відносній вологості 90% головки капусти можна зберегти 10-12 місяців. У сховищах з активним вентилюванням капусту розміщують в засіках висотою 3 м. Питома подача повітря 100-150 м3/т/год. Після встановлення в цих сховищах температури 0°С їх щодоби вентилюють 6 разів по 30 хвилин. При появі краплинної вологи сховище вентилюють доти, доки вона не зникне. Для уникнення відпотівання насип потрібно зверху вкривати гігроскопічним матеріалом (солом’яні мати), які періодично змінюють.
Капусту зберігають також у великорозмірних буртах (ширина 6,5м, висота 3м, довжина 15м), обладнаних вентиляцією з продуктивністю, що забезпечує питому подачу повітря 80-100 м3/т/год. Для зберігання капусти використовують постійні буртмайданчики, на яких закладають 250 т капусти, в 8 буртах завширшки 3, 4, завдовжки 27,9 м. Бурти вкривають постійними утеплювальними щитами. Вентиляція здійснюється двома вентиляторами.
При відсутності стаціонарних сховищ капусту закладають в земляні бурти, коли температура зовнішнього середовища вже встановилася в межах плюс 3...4°С. Розміри буртів на півночі Лісостепу такі: завширшки 1,5-2 м, завдовшки до 15 м, заглиблення 0,2 м. В південній частині Лісостепу бурти наземні і менші за розмірами. Дно бурта вистилають соломою. В заглиблених буртах копають вентиляційну канавку, наземні обладнують вентиляційним каналом по довжині бурта. Висота вкладання 6-7 рядів головок. На припливний канал через кожні 2 метри встановлюють витяжні труби. Постійне вкриття буртів влаштовують при настанні температури зовнішнього повітря плюс 1°С. Припливно-витяжна вентиляція лишається відкритою до настання температури мінус 5°С.
У зв’язку з тим, що припливно-витяжна вентиляція в осінній період малоефективна, необхідно передбачити проведення примусового вентилювання, придбавши вентилятори такої продуктивності, щоб питома подача становила 100-150 м3/т за год. Це дає змогу уникнути відпотівання, а також використати зниження температури вночі, досягти оптимального режиму охолодження. В поліетиленовій упаковці капусту зберігати не можна. При зберіганні здійснюють щоденний контроль шляхом оглядів та вимірювання температури.
Післязбиральна обробка і зберігання цибулі та часнику
Високою є лежкість цибулі гострих сортів, вирощеної на забезпечених елементами живлення та вологою ґрунтах суглинкового та супіщаного гранулометричного складу з реакцією, близькою до нейтральної. Краще зберігається часник літнього садіння. Збирають цибулю добре дозрілою (всихають листки і шийка), швидко. В суху погоду цибуля лежить в валках 1-2 тижні з метою просушування. На сортувальному пункті цибулю звільняють від рослинних решток і калібрують.
В нестійку погоду зібраний врожай цибулі сушать або в сушарках, або на вентильованих майданчиках з тепловентиляційними агрегатами, використовуючи великі питомі подачі повітря — не менше 400 м3/т/год та з температурою плюс 30...35°С на початку і 40°С в кінці, останні 8-10 годин — повітря з температурою 43...45°С. Це забезпечує знищення збудника шийкової гнилі, а також кліщів і нематод. При сушінні часнику необхідно зберегти загальну сорочку на цибулинах. Сушіння цибулі та часнику проводять до вологості лусок 14-15% (при такій вологості кулак легко заходить в насип цибулі). У спеціалізованому цибулесховищі спочатку в засіках сушать ворох цибулі до вологості 30%. Потім відминають, сортують цибулю, а згодом досушують до вологості лусок не більше 15%. Цибулю охолоджують і зберігають.
Під час зберігання цибулі і часнику будь-якого цільового призначення важливо підтримувати луски сухими. При їх зволоженні за будь-якої температури починають відростати корінчики, які ще більше вбирають вологи, після чого цибуля проростає.
Цибулю продовольчу крупного і середнього розміру, затаровану в ящики зберігають при температурі 0...1°С та відносній вологості до 70%. Цибулини насінного призначення середніх розмірів зберігають при температурі плюс 2...3°С.Цибулю — сіянку зберігають або при температурі плюс 1-2°С, або тепло-холодним способом. Останній здійснюють так: з настанням температури навколишнього середовища нижчої ніж +15°С, в цибулесховищах підтримують температуру плюс 18°С. Після встановлення зовнішньої температури повітря мінус 1...2°С протягом 2-3 днів цибулесховище охолоджують, досягнувши температури в масі цибулі 0...1°С. Цю температуру підтримують доти, поки температура зовнішнього середовища (березень) не підвищиться і не виникне небезпека підвищення температури в масі цибулі — сіянки (температура плюс 2...10°С є сприятливою для проходження диференціації бруньки і стрілкування зеленої цибулі в полі).