Технічні культури
Місце в сівозміні. Кращими попередниками для кормових буряків є озимі культури, під які внесено органічні добрива, бобові та силосні культури з ранніми строками збирання. В овочевій сівозмінні добрими попередниками для кормових буряків будуть помідори, огірки і капуста.
Обробіток ґрунту, а також застосування гербіцидів під кормові буряки такий самий, як і під цукрові.Удобрення. На 1т коренеплодів і відповідну кількість гички кормові буряки виносять з ґрунту N- 2,5-3 кг, P2О5 — 0,9-1 кг і К2О — 4,5-5 кг. У західних областях України під кормові буряки вносять 50-70 т/га гною і мінеральні добрива в дозі N180Р90-120К180. У районах нестійкого зволоження гній застосовують під попередник — озиму пшеницю (30-40 т/га), а мінеральні добрива — під буряки (N90-120Р60-90К90-120). На зрошуваних землях півдня України високі врожаї забезпечує норма добрив: гною 60-80 т/га, мінеральних -N180-200, Р100-140, К60-90.
Сівба. Насіння перед сівбою калібрують на дві фракції — 3,5-4,5 і 4,5 -5,5 мм, прогрівають, протруюють, обробляють стимуляторами росту та мікроелементами. Для змочування використовують розчин метиленової синьки (0,3 г/л води), янтарної та борної кислот (по 0,5 г/л), калію перманганату (0,2 г/л), мідного купоросу (0,5 г/л). Кормові буряки сіють, коли ґрунт на глибині 10 см прогріється до температури 6-8°С. Норма висіву — 8-12 клубочків на 1 м рядка. Глибина загортання на ґрунтах важкого гранулометричного складу — 2-3, на середніх — 3-4 см. Ширина міжрядь — 45 або 60 см.
Догляд за посівами включає досходове і післясходове суцільне розпушування ґрунту, мілке розпушування міжрядь і захисних зон рядків (шарування), формування густоти посіву, розпушування міжрядь з одночасним підживленням рослин, внесення гербіцидів, інсектицидів і фунгіцидів для захисту посівів від бур’янів, хвороб та шкідників. Оптимальна густота рослин на період збирання — 80-90 тис./га, на торфових ґрунтах -75-80, а на зрошуваних землях -90-100 тис./га. Перше глибоке розпушування ґрунту в міжряддях поєднують із підживленням мінеральними добривами після формування густоти посіву. Добрива вносять на глибину 12-14 см із розрахунку N20Р20К20.
Збирання врожаю. Збирання кормових буряків — досить складний і трудомісткий агротехнічний захід. Оптимальний строк збирання в Лісостепу — кінець вересня — початок жовтня. Найпоширеніший спосіб збирання — роздільний. Для цього використовують бурякозбиральні комплекси.
3. Ріпак озимий
Біологічні особливості.
Озимий ріпак — досить вибаглива до вологи олійна культура, особливо восени та весною. Транспіраційний коефіцієнт — 500-750. Вегетаційний період від сходів до збирання становить 289-320 днів. Ріпак — рослина довгого світлового дня. Насіння починає проростати при температурі ґрунту 0,1°С, однак для одержання здорових сходів необхідна температура від 14 до 17 °С. Ріпак витримує температуру на рівні кореневої шийки до мінус 12-14°С, добре росте і розвивається в літні місяці при температурі 18-20°С.
Кращими ґрунтами для ріпаку є чорноземи, сірі й темно-сірі лісові ґрунти. Оптимальна реакція ґрунтового розчину — рН 6,0-6,5.
Сорти і гібриди. Найпоширеніші сорти-Іванна, Атлант; гібриди — Соколівський, Галицький, Горизонт, Світоч, Тисменицький.
Технологія вирощування.
Місце в сівозміні. Озимий ріпак досить вибагливий до попередників. Кращими із них є чорні й добре угноєні зайняті пари, вико-вівсяні сумішки, а також сумішки озимого жита з озимою викою. Високий урожай ріпак дає після конюшини на один укіс і після ранньої картоплі, яка звільняє поле наприкінці липня. Гірші попередники — зернові культури. Проте у вологих районах ріпак можна сіяти після озимих культур, які звільняють поле до середини липня.
На одне й те ж саме поле ріпак потрібно повертати не раніше як через чотири роки. Не рекомендується його висівати після гірчиці, редьки, капусти та інших культур із родини капустяних. Посіви озимого ріпаку розміщені на підвищених місцях, влітку часто терплять від посухи, а взимку — від морозів і вітрів, особливо коли немає снігу.