Міжгалузеві промислові картелі вугільної генези

Останнім часом провідні вугільні метакорпорації змінили стратегію і від контролю непрямими методами перейшли до приватизації вугільних підприємств. Якщо не вважати оренду шахти ім. А.Ф. Засядько, то першими позитивним спробами можна визнати акціонування шахт "Комсомолець Донбасу" і "Червоноармійська-Західна №1", державна частка акцій яких була продана підприємницьким структурам. Великі ж ходи припадають на 2004 р., коли за конкурсом були продані ДХК "Павлоградвугілля" і ДП "Краснодонвугілля" - потужні компанії з великою кількістю шахт. До цього метакорпорації підштовхнула кон'юнктура світових ринків коксу і, звичайно ж, зміна політичної ситуації в країні. Приватизація вугільних компаній і окремих шахт означає кінець картельних зв'язків між ними і метакорпораціями, початок нових економічних і інвестиційних відносин.

Тому ефективна державна політика, що стосується національної вугільної промисловості, може бути виражена в цілеспрямованій підтримці приватизації шахт чи упровадженні концесій, що поширюються на все підприємство чи на частину шахтного поля [23]. На користь даної тези можна навести думку директора ММК ім. Ілліча В.С. Бойка: "Але ми не втрачаємо надії придбати власний коксохімічний завод. Комбінат узяв би тоді собі і десяток шахт, і я упевнений, що ми вирішили б для себе проблему коксу: усі придбані шахти без допомоги держави стануть працювати рентабельно, а люди - одержувати нормальну зарплату" [24]. І як інструмент прискорення зазначених процесів може бути використаний обов'язковий біржовий продаж вугільної продукції, добутої державними шахтами.

Таким чином, незаперечною є картельна природа українських метакорпорацій вугільної генези, що дає їм можливість отримувати додатковий прибуток і мати конкурентні переваги на зовнішніх і внутрішніх ринках. Доцільною є активізація процесів приватизації чи концессіонування шахт, що дозволить поліпшити інвестиційний клімат у національній вугільній промисловості.

Разом з тим, останні рішення вищого керівництва держави повернутися до структури Міністерства вугільної промисловості України вносять певну інтригу в ситуацію, що склалася. При роботі за старою схемою Міністерство вугілля об'єктивно не сприятиме приватизації шахт. Але за інших алгоритмів його роботи цей процес може отримати новий імпульс.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Програма "Українське вугілля": Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2001 р. №1205. - Київ, 2001. - 66 с.

2. Волохов Г.В. Развитие угольного бизнеса требует новой инвестиционной политики// Уголь. - 2004. - №1. - С.20-23.

3. Скубенко В.П. О создании межотраслевых региональных комплексов // Матеріали Всеукраїської наук.-практ. конф. "Реґіоналізація економіки і здійснення адміністративної реформи в Україні". - Дніпродзержинськ: Дніпродзержинський державний технічний університет; виконавчий комітет Дніпродзержинської міської ради; ІЕП НАН України; Інститут трансформації суспільства. - 2000. - С. 46-48.

4. Скубенко В.П., Чиликин А.И. Новые формы объединений предприятий и особенности их функционирования в рыночных условиях // Матеріали п'ятої міжнар. наук. конф. "Проблеми економічної інтеґрації України в Європейський союз: європейські студії". - Ч.5.- Спец. випуск №15. - Тернопіль: Тернопільська академія народного господарства. - 2000. - С. 298-303.

5. Шевчук В. Финансово-промышленные группы в Украине: дополнительный шанс или препятствие на пути реформ? // Економіка України. - 1997. - № 1. - С. 11-18.

6. Сичов Г.М. Удосконалення управління міжгалузевими промисловими комплексами.- Автореф. дис…канд. екон. наук. - 08.06.01 - Економіка, організація та управління підприємствами. - Донецьк: ІЕП НАН України, 2003.- 20 с.

7. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь. - М.: Инфра-М, 2001.- 480 с.

8. Игорь Гуменюк, генеральный директор ЗАО "АРС": "Виден свет в конце тоннеля" // Донецкие новости. - 23 августа 2002.

9. Драчева Е.Л., Либман А.М. Проблемы определения и классификации интегрированных корпоративных структур // Менеджмент в России и за рубежом.- 2001. - № 4. - С. 37-53.