Подільський соціально-економічний район
Подільський соціально-економічний район розташований в західно-центральній частині України та охоплює Тернопільську, Хмельницьку та Вінницьку області. Площа його складає 60,9 тис. км² або 10,1 % території держави. В складі трьох областей виділяється 64 адміністративних райони, 47 міст, з них державного, республіканського та обласного значення – 11. Також нараховується 73 селища міського типу і 3900 сіл. Найбільшу площу в Подільському соціально-економічному районі займає Вінницька область – 26,5 тис. км² або 43,5% площі району; для неї ж характерна і найбільша кількість адміністративних одиниць і утворень.
На території району проживає 4435 тис. осіб, що складає 8,9% населення України. Чисельність мешканців в адміністративних областях коливається від 1157 тис. осіб в Тернопільській області до 1815 тис. осіб в Вінницькій області.
Район спеціалізується в економіці України на виробництві сільськогосподарської продукції (13,1%), харчовій промисловості (12,1%), будівельних матеріалах (8%) та легкій промисловості (8%).
Географічне положення
Географічне положення Подільського соціально-економічного району і своєрідним і досить унікальним. Розташування району в межах держави можна оцінити як західно-центральне. На заході район межує з Карпатським, на півночі – з Центральним і на півдні – з Причорноморськими соціально-економічними районами. Також на півдні, в межах Вінницької області район має вихід до державного кордону з Молдовою. У геолого-тектонічному відношенні район розташований в межах Подільської плити з переважно рівнинним характером території.
В економіко-географічному положенні району традиційно виділяються як позитивні, так і негативні риси. Серед позитивних моментів в першу чергу слід виділити галузеве транспортно-географічне положення. Район лежить на перехресті міжнародних залізничних, автомобільних, трубопровідних і електричних артерій: залізниць Київ – Тернопіль – Львів – Прага, Київ – Хмельницький – Львів – Краків, Брест – Тернопіль – Бухарест; трубопровідних: нафтопроводів Уренгой – Помари – Ужгород, Оренбург – Західний кордон, газопровід “Союз”; ЛЕП Вінниця –Альбертірша (Угорщина), Хмельницька АЕС – Ряшів (Польща) та ін. Важливе значення для міжнародних і міжрайонних зв’язків має Дністер. Розташування в сприятливих грунтово-кліматичних умовах дозволяє розвивати потужне сільське господарство з спеціалізацією рослинництво і м’ясо-молочне скотарство.
Серед негативних сторін економіко-географічного положення виділяється далеке розташування від важливих сировинних районів і розвинутих індустріальних районів країни. Також район не має прямого виходу до моря. В незначній мірі використовується прикордонне положення з Молдовою.
Історико-географічні передумови формування території району і його господарства
Територія і населення подільського соціально-економічного району має складну історію, що в цілому привело до її об’єднання в єдине територіально-господарське утворення.
В давнину ця територія відносилась до східнослов’янських. В IX-XI ст. територія входила до складу Київської Русі, а до 1349р. – Галицько-Волинського князівства.
Після татарсько-монгольської навали і відсутності прямих нащадків в княжому роді Романовичів, територія опиняється в складі Великого князівства Литовського, а після 1596р. – в складі Королівства Польського (Речі Посполитої).
Негативно відбились на розвитку території району поділи Польщі (1772, 1793, 1795рр.), коли більша частина Тернопільської області відійшла до складу Австро-Угорщини, а територія сучасної Хмельницької, Вінницької та північ Тернопільської області – до Росії. Значним поштовхом в розвитку економіки краю було будівництво залізниць Львів – Тернопіль – Чернівці (1866), Львів – Тернопіль – Підволочиськ (1872).
У 1918-1919рр. входила до складу Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР), а Тернопіль навіть недовгий період був столицею. Вінничина і Хмельниччина з березня 1917р. входила до складу Української Народної Республіки (УНР). 22 січня 1919р. відбулось об’єднання двох українських держав в єдину, але таке об’єднання було зупинене об’єднаними силами імперіалістичних загарбників.