Аналіз балансів трудових ресурсів економіки районів України
ПЛАН
1.Вступ
2.Загальний характер трудових ресурсів.
3.Баланс трудових ресурсів.
4.Висновок.
Природною основою трудових ресурсів є народонаселення. Роль його як основи суспільного виробництва полягає в тому, що воно виступає споживачем матеріальних благ і тим самим зумовлює розвиток насамперед галузей, які орієнтуються у своєму розміщенні на споживача. Однак найважливішою характерною рисою народо¬населення є те, що воно є природною основою формування трудо¬вих ресурсів, найголовнішого елемента продуктивних сил, які віді¬грають вирішальну роль як фактор розміщення трудомістких галу¬зей господарства.
Чисельність населення, його динаміка і віково-статева структу¬ра є найважливішими показниками демографічної характеристики народонаселення. Не менш важливим є показник природного при¬росту населення.
За останні 80 років населення України збільшилось в 1,5 раза. Водночас були величезні людські втрати в результаті війн, політич¬них репресій, голодомору 30-х років. Як результат механічних втрат населення є його сучасна деформована вікова структура. Зростан¬ня загальної чисельності населення зумовлює потребу значних ка¬пітальних вкладень з метою забезпечення її несення матеріально¬го і культурного рівня життя народу України.
Зниження природного приросту спричиняє деформацію віко¬вої структури населення, зумовлює зниження природного приро¬сту трудових ресурсів. "Старіння" населення призводить до збіль¬шення економічного навантаження на працездатних, труднощів у формуванні трудових ресурсів, забезпеченні народного господар¬ства робочою силою.
Проблеми віково-статевої структури населення мають значні регіональні відмінності. Наприклад, ці проблеми в Закарпатській і Донецькій областях діаметрально протилежні. Певні особливості є у сільській і міській місцевостях, зокрема, в більшості сільських адміністративних районів України природного приросту населен¬ня практично немає, а в багатьох спостерігається процес депопу¬ляції. Це означає, що в таких районах коефіцієнт народжуваності менший від коефіцієнта смертності. В селах різко погіршуються вікова й статева структури населення, що, безперечно, негативно впливає на розвиток продуктивних сил.
Дані про віково-статеву структуру населення необхідні для ви¬вчення процесів відтворення трудових ресурсів, визначення їх кіль¬кісної та якісної структури. Слід зазначити, що поняття "трудові ресурси" поки що неоднозначне. Вперше його запропонував ака¬демік С. Г. Струмилін. Не викликає заперечень, що трудові ресур¬си складаються в основному з працездатного населення в працездатному віці. Нині нижня межа працездатного віку вста¬новлена 16 років, а верхня — 55 років для жінок і 60 років для чоловіків. До трудових ресурсів належать пенсіонери, зайняті в суспільному виробництві, а також підлітки віком 14-15 років, які з тих чи інших причин працюють у сфері матеріального вироб¬ництва або невиробничій сфері. З числа трудових ресурсів по¬трібно вилучити інвалідів праці чи дитинства працездатного віку, які не зайняті в господарстві, а також незайнятих пенсіонерів працездатного віку. Варто зазначити, що в країнах ринкової еко¬номіки термін "трудові ресурси" не вживається, а використову-ється поняття "економічно активне населення".
Кількість трудових ресурсів не завжди пропорційна чисельності населення. Вона залежить насамперед від вікової структури. Зви¬чайно, чим більша в структурі населення частка осіб віком до 16 або понад 60 років, тим менша чисельність трудових ресурсів. Ос¬тання може зростати за рахунок додаткового залучення у вироб¬ництво осіб пенсійного і підліткового віку. Кількість трудових ре¬сурсів можна регулювати й за рахунок зміщення меж працездат¬ного віку. Важливий резерв збільшення трудових ресурсів — це поліпшення умов праці, техніки безпеки, охорони здоров'я, що уможливить зниження смертності та інвалідності осіб у працездат¬ному віці, зменшення чисельності Збройних сил або скорочення строку служби у війську, ліквідація пільг для передчасного виходу на пенсію тощо. Істотний вплив на кількісні параметри трудових ресурсів має статевий склад населення. Збільшення чисельності чоловіків веде до зростання трудового потенціалу держави, оскіль¬ки межа виходу їх на пенсію на 5 років більша.