Історичний розвиток енергетики як галузі
Будівлі, енергетичне обладнання, прилади, матеріали можуть бути реконструйовані, утилізовані чи можуть стати пам'ятками історії науки і енергетики.
Сучасні економічні перетворення в Україні мають, на жаль, іноді знищення застарілих засобів енергетичного виробництва. Це мало місце і в енергетичному господарстві Києва. Як наслідок, безслідно зникли зразки малопотужних турбогенераторних установок на колишніх Київських ТЕЦ-2 (нині станція теплопостачання СТ-2), ТЕЦ-3 (нині станція теплопостачання СТ-1), ТЕЦ-4 (нині "Енергогенеруюча компанія Укр-Кан-Пауер"), в які вкладено творчу думку винахідників та вчених і які працювали на користь суспільства у свій час. Так, у Києві нині не залишилося жодного працюючого малопотужнього турбогенератора вітчизняного виробництва, багатьох зразків унікального енергетичного обладнання (парові котли, вугільні кулькові млини, вимикачі, роз'єднувачі тощо).
А турбогенератор, що залишився в одному примірнику в Україні, Європі, а, можливо, й у світі фірми "BROWN BOVERI", Швейцарія потужністю 4500 кВт, 1910 року виробництва на колишній Київській державній електростанції № 1 (ДЕС-1), що розташована на вул. Андріївській, 19, на жаль, є власністю Науково-технічного центру вугільних енерготехнологій Національної академії наук України (НТЦВЕ НАН України), зберігається в неробочому, занедбаному стані. Там у машинному залі станції (ДЕС-1) є унікальний мостовий кран підйомністю 20 тонн під номером 1 виробництва 1890 року, апаратура контрольно-вимірювальних приладів, центральний щит станції, інше дрібне устаткування 30-х років минулого століття.
До речі, така ж ситуація склалася і в інших галузях промисловості. Не залишилося жодного працюючого застарілого річного пароплава, багатьох зразків літаків, потягів, і цей перелік можна продовжити.
Інше ставлення до проблеми збереження історичних пам'яток спостерігається у промислово-розвинутих країнах. У цих державах до зразків техніки ставляться, як до матеріального доказу внеску країни у науково-технічний прогрес, тому збереження таких пам'яток є справою національного престижу. Із цього випливає й прагнення як до вивчення історії природознавства, так і до збереження, експонування зразків матеріальних доказів багатовікових технічних досягнень - пам'яток науки, техніки, промисловості і, зокрема, до енергетичної галузі.Крім того, збереження зразків давніх виробів, застарілого енергетичного обладнання, приладів, матеріалів нерідко має й комерційну мету - служити підтвердженням високої конкурентоспроможності, надійності та якості продукції фірм.
Цих двох факторів, а також завжди існуючого ентузіазму аматорів, колекціонерів достатньо для того, щоб підтримкою музеїв опікувалися фірми, підприємства та держава в цілому.
Можна наводити приклади "перетворення" застарілих зразків промислового виробництва, транспортних засобів, військової техніки тощо у музейно-туристичні комплекси чи у діючі натурні експонати, макети музеїв.
Експозиція Празького національного музею - своєрідний історичний огляд використання енергії людиною. Гравюри, діючі макети, моделі-малюнки висвітлили розвиток техніки за останні чотири тисячоліття із часів перших пірамід, коли головним чином використовувалася м'язова сила людей і тварин, до початку ХХІ століття - періоду винаходу потужних енергетичних машин.
Окремі експозиції знайомлять зі світом вітроенергетики, історією розвитку гідроенергетики, починаючи з найдавнішого приводного приладу - водяного колеса, історії парових машин із кресленнями піонерів доісторичного турбобудівництва і першого парового колеса із сучасними зразками та діючими макетами цієї техніки.
Формуванню інтересу та любові до енергетичної науки і техніки сприяють сучасні експозиції у відділі енергетики Політехнічного музею Москви. Неможливо без здивування дивитися на діючий макет гідрогенератора Красноярської ГЕС потужністю 500 МВт!
З великою швидкістю обертаються лопатки моделі турбогенератора для теплових електростанцій, який має таку ж потужність.
Є макети Каширської ГРЕС, гідроагрегатів Волховської ГЕС, Дніпрогесу.
Діючі макети сонячної Паужитської геотермальної вітрової електростанцій постійно привертають увагу відвідувачів.