Організація туристично-рекреаційного процесу Закарпатської області

Додатковим фактором, що привабить рекреанта, може стати розширення комплексу послуг, що надаються одним рекреаційним закладом. По цьому шляху вже пішли ряд підприємств, зокрема, бази об’єднання “ Закарпаттурист ”. В результаті були створені лікувально – оздоровчі та лікувально – спортивно – оздоровчі комплекси, де поряд з традиційно туристичними та екскурсійними послугами почали надаватись лікувальні та інші супутні послуги.

4. Недосконалість нормативно–правової бази забезпечення рекреаційної діяльності, несприятливий клімат інвестування. Нормальний розвиток рекреаційної галузі може відбуватись за умови створення якісно нової системи господарювання. Базою для цього є економічна зацікавленість як безпосередніх власників закладів, так і їх трудових колективів, тобто отримання ними реальних прибутків, що можуть використовуватись на власний розсуд. Однак слід відмітити, що діючі норми державно – правового регулювання і особливо податкова система , не стимулює рекреаційної діяльності. Зокрема, гостро стоять питання щодо зменшення податкового тиску, а саме :

звільнення від сплати ПДВ на продаж путівок ;

звільнення від оподаткування земельних ділянок, на яких діє рекреаційна інфраструктура;

зменшення ставок податку на прибуток для туристичних підприємств, що надають пріоритет в’їзду туристів;

встановлення протекційної податкової політики на здійснення туристичних подорожей дітей та молоді в межах України ;

звільнення від податку на прибуток частини прибутку тур. організацій, що використовується для розвитку їх матеріальної бази та реклами;

зменшення ставок готельного збору.

Крім того, суперечливість українських законів служить відштовхуючим фактором для іноземних інвесторів, участь яких у рекреаційних процесах є обов’язковою складовою відродження галузі.

В умовах сьогодення , при усвідомленні факту неможливості створення відразу всіх необхідних європейських умов відпочинку і оздоровлення, ми повинні зосередитись на тих особливостях Закарпаття , які дозволять привабити іноземного і внутрішнього туриста вже сьогодні.

Зокрема при плануванні подальшого розвитку рекреаційного комплексу в основу повинна бути покладена ідея природно – історично – етнографічної рекреації, що базується на найбільш раціональному використанні територіального поєднання природних умов, ресурсів та історичних, архітектурних пам’яток краю.

При цьому слід використати такі сильні сторони, як :

Природно – географічні особливості.

Область межує з чотирма країнами - Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Польщею. Є таким чином своєрідним вікном у Європу і містить на своїй території географічний центр континенту. Територія складає 12,8 тис. км, населення – понад 1 млн. 200 тисяч чоловік.

Близько 80% території займають гори, утворюючи з південного заходу на південний схід ряд гірських хребтів, серед яких розташована найвища точка України – гора Говерла висотою 2061 м. Крім того, область нараховує 465 об’єктів природно – заповідного фонду, 494 резерватів живої і неживої природи.На територію Закарпаття припадає потужний лісовий потенціал. Площа лісів становить 543,6 тис. га, що займає близько 51% всієї території регіону [3]. Основна концентрація лісів припадає на гірські райони, що в сукупності з іншими факторами створює унікальні можливості для розвитку рекреації і туризму.

Важливою частиною рекреаційних характеристик краю є його кліматичні умови. Близько 2000 годин сонячних днів в рік на рівнині і низькогірській частині і 1000 - в середньогірській частині дозволяють забезпечити відпочинок і оздоровлення практично цілий рік (11 місяців). Тут зосереджено 620 мінеральних джерел, з яких понад 360 вивчено. Із 609 населених пунктів Закарпаття у 220 є водопрояви, в тому числі у 15 містах [1, 6]. Більшість з них за своїми властивостями унікальні і сягають світового рівня.