Аграрна політика. Фінанси в сучасних умовах та особливість відтворення в аграрному секторі економіки
Повністю забезпечено річні видатки Державного бюджету України на формування Державного насіннєвого страхового фонду (10 млн. грн.), на 100% профінансована державна підтримка виробництва хмеле- та льонопродукції.
Залучено 1,95 млрд. грн. кредитів, що становить 101% до потреби і майже в 1,5 раза більше, ніж на відповідну дату 2004 року.
Ставки за користування кредитами комерційних банків для сільгосппідприємств становлять у поточному році 15-26%, тоді як у минулому кредити надавались під 27-28%. З місцевих бюджетів на розвиток АПК спрямовано 50,8 млн. грн.
На засіданні Кабінету Міністрів України 8 травня було прийнято принципове рішення про додаткове виділення із Державного бюджету України 2003 року 626 млн. грн. для подолання негативних наслідків стихійного лиха в сільському господарстві.
При цьому поставлена вимога - забезпечити прозорі і ефективні механізми використання зазначених коштів.
Урядом визначені пріоритети:
400 млн. грн. - для закупівлі через заставні операції до Держрезерву 1 млн. тонн зерна, в першу чергу, ячменю, що стабілізує цінову ситуацію на ринку зерна;
50 млн. грн. для надання допомоги господарствам, що після стихії знаходяться в особливо складних умовах;
150 млн. грн. - для дотування виробництва продукції тваринництва.
У 2005 році закінчується дія ряду підтримуючих сільське господарство законів: скасовується фіксований сільськогосподарських податок, відміняється особливий пільговий режим сплати ПДВ, дотації в тваринництві, нові значні податкові навантаження зумовить пенсійна реформа. У зв’язку з цим ми вийшли з проханням до Верховної Ради продовжити термін їх дії, а також прийняти ряд принципово нових законів, які захистять, підтримають і дадуть новий імпульс розвитку національного агропромислового комплексу та села в цілому.
Мова йде про проекти законів "Про підтримку виробництва та розвитку ринку сільськогосподарської продукції", "Про самоврядні професійні та міжпрофесійні об'єднання в аграрному секторі", "Про молоко та молочні продукти", "Про м’ясо та м’ясні продукти".Це дасть змогу стабілізувати ситуацію в АПК, підготуватись до збирання урожаю, вчасно зібрати його й з розумом розпорядитись зерном і тим самим забезпечити виробництво сільськогосподарської продукції в обсягах, достатніх для гарантування продовольчої безпеки країни та її експортного потенціалу.
Позитивні наслідки реформування відносин власності на селі, створення різнотипних приватних сільськогосподарських структур вимагають прискореного формування повноцінного аграрного ринку, здатного забезпечити збалансування попиту та пропозиції і підвищення дохідності галузі. Процес формування аграрного ринку поки що перебуває на стадії становлення, а тому цей ринок ще далеко не повною мірою забезпечує виконання покладених на нього функцій і завдань.
Серед найгостріших проблем аграрного ринку на нинішньому етапі є такі:
Трансформація товаропотоків сільськогосподарської продукції відбувається переважно у напрямі комерціалізації збуту продукції. Комерційні канали стають основними і водночас найменш організованими, упорядкованими і прозорими. Це призводить до суттєвих фінансових втрат товаровиробників.
Повільно відбувається наповнення новоствореної інфраструктури аграрного ринку, особливо біржової та оптової торгівлі, товаропотоками сільськогосподарської продукції. Недостатньо використовуються регуляторні можливості держави для стабілізації аграрного та продовольчого ринків, зокрема резервні, інтервенційні, заставні та регіональні закупівлі.
Існуючий рівень споживання порівняно з науково рекомендованими нормами споживання основних продуктів свідчить про великі можливості нарощування потенціалу аграрного ринку. Частина споживчого попиту продовжує орієнтуватися на імпортну продукцію, яка може в достатній кількості вироблятися і в Україні, але неконкурентоспроможна. Причиною цього є недостатня підтримка пропозиції продукції на ринок, рівень якої значно поступається досягнутому у провідних країнах світу, а також низький рівень якості продукції, її сортування, фасування і пакування.