Особливості територіальної організації залізничного транспорту (контрольна)

Принципами, які служать керівництвом до дії в народногосподарському будівництві, виражаються споживи певного історичного етапу. Інакше кажучи, принципи — це дії, свідомо спрямовані на більш повний вияв об'єктивних закономірностей розміщення продуктивних сил з урахуванням відповідних чинників.

Найважливіші принципи розміщення продуктивних сил, якими керуються при вирішенні питань просторового розподілу підприємств і галузей, такі:

наближення виробництва до джерел сировини, палива, споживачів;

охорона навколишнього середовища, раціональне використання природних ресурсів і впровадження ресурсозберігаючих технологій;

забезпечення здорових гігієнічних розумів життя і праці населення;

обмеження надмірної концентрації промисловості в містах;

вирівнювання рівнів економічного розвитку районів та областей;

зміцнення обороноздатності країни;

урахування інтересів економічної інтеграції в європейський і світовий простір.

Принципи розміщення в різних країнах можуть бути подібними й відмінними. Важливість шкірного принципові визначається стратегією і завданнями, конкретизованими у відповідній концепції. Наприклад, на сучасному етапі розміщення продуктивних сил в Україні пріоритетними можуть бути соціальне спрямовані принципи, ті, що сприятимуть розв'язуванню соціальних проблем.

Закономірність раціонального розміщення виробництва випливає із спеціального економічного законові економії праці, який регулює затрати на подолання просторової незбалансованості між районами видобутку, виробництва і споживання продукції. У масштабах України роль цього законові при розміщенні продуктивних сил є визначальною, оскільки надте значною є територіальна диференціація в розміщенні природних ресурсів і населення. У сучасному виробництві затрачається дуже багато праці на транспортування сировини, палива, готової продукції внаслідок територіальної віддаленості між окремими елементами виробництва. Ці витрати є значною часткою сумарних витрат праці і тому істотно впливають на рівень продуктивності її.Раціональна територіальна організація виробництва винна забезпечити найвищу продуктивність суспільної праці завдяки максимальній економії її за рахунок зменшення витрат праці на подолання територіального розриву між виробництвом і споживачами. Закономірність раціонального розміщення продуктивних сил реалізується насамперед через принцип розміщення промисловості з погляду наближення її до джерел сировини, палива і споживача.

Нині в народному господарстві України використовується понад 1 млрд т природних ресурсів, і цей показник з долі в рік зростає. У структурі витрат на виробництво промислової продукції в Україні на сировину, матеріали і паливо припадає майже 3/4 усіх витрат. Сьогодні частка сировини і палива становить на залізницях 75 %, на водному транспорті — 90 — 95 % вантажообороту. Зростання видобутку мінеральних ресурсів призводить до погіршення навколишнього середовища, і чим вища якість сировини, тім нижчий рівень його забруднення. Вичерпання окремих видів ресурсів, з одному бокові, і збільшення витрат на їх видобуток і транспортування, з іншого, зумовлюють актуальність комплексного використання сировини і палива, особливо впровадження ресурсозберігаючих технологій. Передусім це стосується водних і лісових ресурсів.

Отже, у розміщенні промисловості зростає роль принципові раціонального використання природних ресурсів і ресурсозберігання.

Сучасний етап розвитку й розміщення продуктивних сил характеризується погіршенням екологічної обстановки в багатьох регіонах країни, у зв'язку з чим загострюються екологічні проблеми. Варто сказати про проблеми забруднення атмосфери в Донбасі і Придніпров'ї, водних ресурсів у більшості міст. Охорона навколишнього середовища, забезпечення здорових гігієнічних розумів життя і праці є важливим принципом розміщення продуктивних сил, що має насамперед соціальну спрямованість. І тому не менш важливим принципом є обмеження надмірної концентрації промисловості в містах.