Природно-ресурсний потенціал і РПС Карпатського економічного регіону

Найбільші поклади торфу у північній частині району, серед них Великомостівське, Стоянівське, Радехівське і Львівське. Проте видобуток торфу в якості палива скорочується, що цілком закономірно, оскільки він є цінним добривом і сировиною для хімічної промисловості. Як ресурси палива низької якості або сировина для виробництва нафтопродуктів можуть використовуватись менілітові сланці Карпат. Площа їх залягання більш як 30 тис. км2. Вони містять 8-25% органічної речовини. Але на сьо¬годні запаси їх не використовуються. Як паливо для побутових потреб широко застосовуються також дрова.

У районі близько 800 дрібних озокеритових промислів у передгірних частинах Львівської (Бориславське) та Івано-Франківської (Дзвіняцьке, Старунське біля Богородчан, Полянське біля Болехова) областей. Нині продовжує функціонувати лише одна озокеритова шахта поблизу Борис-лава.Металевими корисними копалинами район забезпечений гірше, ніж паливними. Родовища їх незначні і розробка нерентабельна. Незначними, але перспективними с поклади марганцю, виявлені в Бурштинському ро-довищі, Рахівському масиві, Покутських Карпатах (села Яблунів, Кути, містечка Косів, Вижниця). Загальні запаси марганцю в Бурштинському родовищі 2 млн т при середньому його вміст! в руді 9,5 %. Рудні тіла заля-гають на глибині 5 - 37 м.

У Рахівському масиві виявлено нікелеві та мідні руди. Перспективні площі для розвідки й подальшого видобутку ртуті відкрито в Закарпат¬ті, в районі Торуня. Відомі також родовища магнію, свинцю, олова, цинку, міді, ртуті, вісмуту. Є рудопрояви алюмінію, кобальту, нікелю, вольфра¬му, миш'яку, телуру, золота та рудні мінералізації молібдену, срібла й інших металів. На Закарпатті (Берегівське та Біганське) виявлено свинцево-цин¬кові руди, а також запаси алунітів. Розпочато промислову розробку Мужіївського родовища золота із запасами 43т з концентрацією 4-1 Ог на 1т породи.

Родовища самородної сірки ('Новий Роздол, Яворів) повністю забез-печують потреби України. Сірконосні пласти потужністю до 25 м залягають на глибині 350-2000 м. Вмісту них сірки-до 45%. Площа басейну 5тис.км2. Відкритим способом експлуатуються Роздольське та Подорожнянське, методом підземного виплавлення - Язівське та Немирівське родовища.

Нині розвідано 21 родовище і 25 проявів калійних солей. Площа Передкарпатського соленосного басейну - 4,5 тис. км2. Вони залягають у вигляді лінз і пластів потужністю 15-50 м. Найбільші за запасами Калуш-Голинське та Стебницьке родовища. Загальні запаси калійних солей становлять близько 3 млрд т . а в перерахунку на К,0 - майже 300 млн т. Поклади кухонної солі представлені Солотвинським родовищем з промис-ловими запасами 360 млн т. Щороку видобувають її 900-920 тис. т шахтним способом з глибини до 400 м. Після збагачення отримують молоту та бри-кетовану сіль (700 тис. т) для потреб харчової, хімічної промисловості та сільського господарства. Відомі також Боронявське, Тереблянське, Вули-ковецьке, Соляне, Тарновське, Водицьке родовища кухонної солі.

Із фосфатних руд поширені фосфорити (Незвиське родовище). У багатьох галузях для очищення газів і стічних вод як добавку до корму та добрив використовують цеоліти, промислові запаси яких виявлено в За-карпатті (Сокирницьке.Крайниківське, Данплівське). Цеолітові утворення найбільш рудного Сокпрницького родовища (120 млн) повністю задово-льняють погреби промисловості й сільського господарства. Вохристі глини залягають у Новоселицькому та Іршавському родовищах. Поклади гра¬фіту є в Чивчинських горах.

Серед магматичних та метаморфічних корисних копалин у районі поширені андезит, базальт, перліт, ліпарит. Мармур і мармуроподібні ва-пняки залягають у Тереблянському та Лугівському родовищах, вулканічні туфи~в Косинському і Буковинківському, бентонітові глини -в Горбків-ському (Закарпаття). Є корисні копалини осадового походження - аргіліти, пісковики, піски, піщано-гравійні суміші, а також значні запаси цементної сировини 3 глинистих порід відомі різні типи лесу, суглинків, каолінів та глин, а з карбонатних - вапняки, мергелі, ооломіти.

Для більшої частини Карпатського регіону характерні суттєва антропогена трансформованість ландшафтів і значна забрудненість середовища. Хоча, на відміну від інших регіонів Украіни (таких, як Донбас, Придніпров’я), поширення забруднення не носить загального, плоскостного характера. Однако в некоторых местах сформировались стабильные очаги угрожающего экологического состояния (например, в пределах Дрогобычской агломерации — Дрогобыч, Борислав, Стебник, Трускавец, где развитые горно-химическая, нефтеперерабатывающая, лакокрасочная и другие отрасли промышленности ставят под угрозу развитие курортного хозяйства; аналогичная ситуация сложилась и в пределах Львовско-Волынского угольного бассейна, в зонах влияния Яворовского и Раздольского ПО «Сера», Калушского ПО «Ориана»).

2. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ.