Природно-ресурсний потенціал і РПС Карпатського економічного регіону

Дуже різноманітний груніпоаий покрив Карпатського економічного району. Гірські ділянки вкриті переважно бурими гірсько-лісовими грун¬тами в поєднанні з дерново-буроземнпми. гірсько-лучними га лучними. Оглеєні їх різновиди широко представлені в Придунайській низовині. Потужність гумусового шару таких грунтів до 36 см, а вміст гумусу 5-7%. У Подільській частині переважають чорноземи опідзолені й світло-, тем¬но-сірі та сірі опідзолені грунти.

У Передкарпатській частині Чернівецької, Львівської та Івано-Фра-нківської областей переважають дерново-підзолисті грунти й оглеєні їх форми у комплексі з буроземпо-підзолистимп та лучними грунтами по зонах річок У Закарпатській низовині домінують дернові опідзолені суг¬линкові грунти та оглеєні їх види з незначними домішками лучних, дернових, супіщаних та бурих гірсько-лісових з дерново-буроземними, грунтами. У Чернівецькій області, у долині р. Прут, поширені лучно-чор¬ноземні та лучні грун ги, а на Прут-Дністровському межиріччі - чорноземи опідзолені, світло-сірі та сірі опідзолені грунти. Найстрокатіший ґрунто¬вий покрив у центральних і північних районах Львівської області. У перших переважають світло- й темно-сірі опідзолені грунти у поєднанні з дерно¬вими, торфо-болотними, лучними, чорноземними грунтами, у других типовими є дернові, світло-сірі, лучні та лучно-чорноземні зі значними до¬мішками карбонатних грунтів. На Малому Поліссі переважають дернові глеюваті, темно-сірі й сірі лісові грунти.Карпатський економічний район добре забезпечений чісовшш ре-сурсами - покрита лісом площа становить 60°/о Ліси дають сировину для галузей економіки, мають протиерозійне, кліматичне, санітарно-оздоров¬че й природоохоронне значення. У них переважають дуб, граб, бук, ялина. Видовий склад лісу змінювався за рахунок скорочення площ під буком та ялицею і розширення площ під смерекою, на яку тепер припадає 16% запа¬су деревини. Ліси району багаті на ягоди, гриби, плоди дикорослих рослин. Карпати є третім районом України за збором лікарських рослин.

Сумарний ПРП Карпатського району становить 9,7% потенціалу ресурсів України. У компонентній структурі ПРП найбільше значення мають земельні - 30,7% (у Чернівецькій області 50,0%), водні - 26,45% та рекреаційні ресурси - 21,3%. Район значно виділяється в Україні лісовими ресурсами, на які припадає у структурі ПРП 14,7% проти 4,2% по Україні. Разом з тим особливості рельєфу зумовили зменшення компонентної час¬тки земельних та зростання рекреаційних ресурсів.

Надра Карпатського економічного району багаті на корисні копти/ні. Найбільше значення мають паливно-енергетичні (нафта і газ, кам'яне і буре вугілля, торф і горючі сланці) та сировина для хімічної про¬мисловості.

У Передкарпатській нафтогазоносній області розробляється 37 на-фтових і нафтогазоконденсатних родовищ. За час їх експлуатації видобуто близько 100 млн т нафти. Найбільшими с Орів-Уличнянське й Долинське нафтові, Битків-Бабченське та Північно-Долинське нафтогазоконденсат-ні родовища. Відомі також Стрельбицьке, Попельське, Бориславське, Східницьке, Спаське, Нижньострутинське та інші родовища. Найперспе-ктивнішими є Семиногівське та Стинавське. Лише розробка останнього дасть змогу збільшити видобуток нафти у регіоні в 5-6 разів. Експлуату¬ються 32 родовища газу і газоконденсату. Найбільшими є Угерське, Більче-Волицьке, Рудківське, Хідновицьке, розробляються Свидницьке, Мединецьке, Малогорожанське, Кадобненське, Гринівське, Вільховське, Росільнянське, Косівське, Валицьке, Вишнянське родовища та ін.

У новій газоносній області - Закарпатському прогині виявлено 4 родовища газу, розвідано 14 і підготовлено до глибокого буріння ще 5 ділянок. У 1982 р. відкрито Солотвинське родовище з дебітом 137 тис. м3 газу за добу. Після цього було розвідане Русько-Комарівське (дебіт до 75 тис. м3 газу за добу), Королівське (до 125 тис. м3) та Станівське (до 115 тис. м1) газові родовища.

У північній частині району розміщена частина Львівсько-Волинсь-кого кам'яновугільного басейну. Промислові запаси вугілля гут становлять до 650 млн т. Глибина залягання вугільних пластів - від 300 до 900 м. У вугленосній товщі басейну виявлено понад 80 пластів потужністю від кі¬лькох сантиметрів до 2,5 м. Потужність головних 10 промислових пластів басейну 0,5 - 1,1 м. У межах басейну виділяються Забузьке, Сокальське, Бубнівське, Буське і Міжріченське родовища. Вугілля тут переважно гу¬мусове. Наявні також довгополум'яне, газове й жирне вугілля та їх відміни. Теплотворна здатність вугілля 32,4-36,9 МДж/кг. Зольність 5-35%, вміст сірки - 1,5-9%. Тектонічні й гідрогеологічні умови видобутку його склад¬ні. Щорічний видобуток -до 4 млн т. На сьогодні в багатьох шахтах запаси вже вироблені, але внаслідок гострого дефіциту енергетичного палива є потреба в подовженні термінів функціонування шахт за рахунок видобут¬ку високозольного (50-60%) та низькокалорійного (2500-3500 Ккал/кг) палива, а також розробки покладів сапропелітів. Остання може дати до¬датково понад 100 млн т енергетичного палива. Перспективним є район з розвіданими запасами коксівного вугілля. Родовища бурого вугілля є на трьох вугленосних ділянках - Північноподільській, Передкарпатській та Закар¬патській. Вони не розробляються через вичерпаність запасів (крім Ільницького).