Теоретичні основи ринку праці та зайнятість населення
Поряд із зайнятим певна частка населення з різних обставин лишається незайнятою в сфері матеріального і духовного життя. Основні причини цього – звільнення із роботи за власним бажанням, за порушення трудової дисципліни, у зв’язку із зменшенням обсягу виробництва. Будуть також незайнятими якась частина не працевлаштованих випускників навчальних закладів, переселенці, біженці, особи, які раніше були зайняті в домашньому господарстві, демобілізованих із армії. Так щороку на село прибуває близько 24 тисяч демобілізованих із військової строкової служби. У середньому за рік понад 100 тисяч працюючих у сільському господарстві звільняються за власним бажанням через порушення трудової дисципліни, а потім, як правило. Знову шукають роботу тут.1
У різних галузях сільського господарства окремих районів і областей України багато незайнятих і з інших причин. Але далеко не всі незайняті вважаються безробітними. Статус безробітного, який надає право на виплату допомоги по безробіттю, отримує тільки певна частина таких громадян. Відповідно до Закону „Про зайнятість населення” безробітними визначаються: працездатні громадяни працездатного віку, юнаки віком до 16 років в тих випадках, коли працювали і були звільнені за скороченням чисельності штату або у зв’язку з реорганізацією, перепрофілюванням і ліквідацією підприємства, установи, організації; громадяни, які з незалежних від них причин не мають заробітку або інших, передбачених чинним законодавством, доходів через відсутність підходящої роботи (такої, що відповідає освіті, професії, або спеціальності, кваліфікації працівника, і надається в тій же місцевості, де проживає працівник, а заробітна плата та інші умови праці – рівню, який особа мала за попередньою роботою).
Розглядаючи безробітне населення потрібно знати, що означає таке явище як безробіття.
Безробіття – складне економічне явище у суспільстві, за якого частина активних працездатних громадян не може знайти роботу, яку вони можуть виконувати і яке обумовлене переважанням пропозиції праці над попитом на неї.
Безробітні громадяни повинні бути зареєстровані у державній службі зайнятості за умови, що вони дійсно шукають роботу, бажають працювати та здатні приступити до праці.
Не можуть бути визнані безробітними ті, що звільнені з роботи за порушення трудової дисципліни, за власним бажанням, мають право на пенсію відповідно законодавства України; а також відмовилися від двох пропозицій підходящої роботи, з моменту реєстрації їх у службі зайнятості як особи, які шукають роботу (при цьому вони втрачають право на надання статусу безробітного на три місяці з подальшою перереєстрацією).
Статус безробітного не можуть отримати громадяни віком до 16 років (за винятком окремих випадків, вищезазначених випадків), а також громадян, які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності) в тому числі, випускники загальноосвітніх шкіл, якщо вони відмовились від професійної підготовки або від оплачуваної роботи, навіть тимчасово.1
Розрізняють такі види безробіття: фрикційне, структурне і циклічне.
Фрикційне безробіття виникає тоді, коли частина людей добровільно змінює місце роботи, частина шукає нову роботу через звільнення, частина тимчасово втратила сезонну роботу, а частина, особливо молодь, вперше шукає роботу. Коли всі ці люди знайдуть роботу або повернуться на стару після тимчасового звільнення, інші „шукаючі” роботи і тимчасом звільнені працівники замінять їх із у „загальному фонді безробітних”.
Фрикційне безробіття вважається неминучим і деякою мірою бажаним, оскільки частина працівників, тимчасово втративши роботу, переходять з низькооплачуваної, малопродуктивної роботи на вище оплачувану і продуктивнішу. Це означає більші доходи для робітників і раціональний розподіл трудових ресурсів, а отже і більший реальний обсяг національного продукту.Структурне безробіття є продовженням фрикційного. Воно виникає тоді, коли в результаті науково-технічного прогресу відбуваються важливі зміни в техніці, технології та організації виробництва, які змінюють структуру попиту на робочу силу. Ці зміни призводять до того, що попит на деякі професії зменшується або взагалі зникає, а на інші професії, яких раніше не існувало, зростає. „Структурні” безробітні не можуть змінити роботу без відповідної перепідготовки, додаткового навчання а то і зміни місця проживання. Фрикційне безробіття має короткостроковий характер, а структурне – довгостроковий, тому і вважається більш важким.
Циклічне безробіття зумовлюється спадами виробництва. Коли сукупний попит на товари і послуги зменшується, зайнятість скорочується, а безробіття зростає.