Проблеми і перспективи розвитку металургії України
Центральноукраїнський район характеризується нерів¬номірністю рівнів розвитку окремих його частин. Якщо Київська область має високий рівень розвитку (відносно середнього показника в Україні), Черкаська — рівень вище середнього, то Житомирська і Чернігівська — нижче се¬реднього. Наданням інвестиційних пільг треба вирівняти перепад у рівнях економічного розвитку.
Дефіцит ре¬сурсів спонукає до їх раціонального використання за ра¬хунок запровадження енергозберігаючих технологій, а також шляхом обмеження розвитку енергомістких ви-робництв.
До проблем Західноукраїнського економічного регіону відносяться наступні.
Проблемою найбільш загаль¬ного характеру є помітна індустріальна відсталість біль¬шості областей регіонів. Це виявляється в недостатньому поки ще розвиткові галузей "верхнього поверху", особли¬во складного машинобудування, верстатобудування. Вироб-ництво валового продукту на душу населення тут менше, ніж у середньому по Україні. Найбільш відсталі в своєму розвитку області — Волинська, Рівненська, Хмельницька, Тернопільська, Закарпатська. Нижче середнього рівня роз¬виток Вінницької, Івано-Франківської, Чернівецької обла¬стей. Лише Львівська область має рівень вище середнього. Отже, потенційні можливості регіону далеко не вичерпані. При активізації інвестиційної діяльності він може розви¬ватися за рахунок нових потужностей в машинобудуванні, тонкій хімії й інших працемістких виробництвах.
Надмірне перевантаження в структурі економіки галузей важкої індустрії Донецько-Придніпровського економічного району призвело до серйозних соціально-економічних диспропорцій.
Район має застарілу структуру промисловості, яка вже не відповідає вимогам науково-технічного прогресу. Пере¬важає металомістке машинобудування, недостатня частка працемісткого, особливо електронного, верстатобудування, приладобудування.
Металургійна промисловість, що дає значний внесок в експортний потенціал країни, характеризується техноло¬гічною відсталістю.
У виробництві сталі переважає мартенівський спосіб, частка електроплавильного — лише 10%. Мало виготов¬ляється спеціальних сортів сталі. Подальший розвиток чорної і кольорової металургії стримується через брак енергоносіїв і води, особливо в Донбасі. Можливості для екстенсивного розвитку металургії вичерпано; належить її докорінно модернізувати.
Дефіцит енергоресурсів зумовлює потребу енергозбері¬гаючих технологій. Екологічна проблема має розв'язува¬тися за рахунок часткової територіальної деконцентрації виробництва й технологічної перебудови промисловості.
До проблем удосконалення економіки Північно-Східного району відносяться такі.
Ресурси району обмежені, а тому треба істотно підвищувати продуктивність праці. За рахунок ве¬ликих капіталовкладень слід модернізувати основні фон¬ди промисловості, завершити індустріалізацію сільського господарства на новій основі.
Необхідна територіальна деконцентрація виробництва, особливо в Харківському і Кременчуцькому вузлах, еко¬номічна активізація малих і середніх міст, зокрема на Сум-щині.
Основною проблемою Причорноморського району є розміщення промисловості.
На території Причорноморського району промисловість розміщується нерівномірно: найбільше розвинуті Одесь¬ка й Миколаївська області. Промисловість зосереджуєть¬ся у великих містах, а частка малих міст у виробництві продукції, чисельності промислово-виробничого персоналу, вартості основних виробничих фондів — недостатня.
За останні десятиріччя майже зруйнована екологічна система Причорномор'я; особливо забруднені Чорне й Азов¬ське моря. Це призводить до збитків у рекреаційному гос-подарстві, зменшує приплив туристів, негативно впливає на здоров'я мешканців. Проблема має бути вирішена за ра¬хунок технологічного переобладнання промислових під¬приємств і спорудження ефективних очисних споруд.