Зворотний зв'язок

Швейна та хутряна промисловість України

У міжнародній торгівлі товари легкої промисловості і шкіряно-взуттєві товари посідають важливе місце. Торгівля товарами легкої промисловості розвивається швидкими : темпами у порівнян¬ні з іншими видами готових виробів. Наприклац, у середині 80-х ро¬ків світовий експорт виробів швейної, хутрової промисловості перевищив 10 млрд,доларів , що більше, ніж експорт меблів, мотоциклів, медичного обладнання, консервованих фруктів, тютюнових виробів. Показсвим є і те, що світовий експорт товарів легкої промисловості, наприклад, перевищує експорт матеріалів, натуральної шкіри і шкірсировини відповідно в 2,5 і 3 рази. при цьому прослідковується тенденція до зниження в торгівлі товарами частки розвинутих країн і зро¬стання країн, що розвиваються, особливо Латинської Америки, Південної Азії і Тихоокеанського басейну.

Проте значні потенційні можливості галузі використовуються недостатньо внаслідок значних недопоставок сировини за міждер¬жавними угодами з країнами СНД, практично припинені імпортні поставки, які щороку становили 500 млн дол. США. Отримано лише 41,9 тис. т бавовни замість 77 тис. т. Поставляється в галузь менше, ніж потрібно, хімічних ниток і волокна, шубно-хутрової сировини, каучуків, синтетичних латексів, барвників та ін. Підприємства час¬тково працюють на давальницькій сировині, щоб не простоювати, що призводить до збіднення українського ринку товарів. До того ж держави монополісти-постачальники основних видів сировини в Україну постійно підвищують ціни на них, внаслідок чого з почат¬ку 1995 р. до початку 1999 р. вартість продукції легкої промисло-вості зросла від 26 до 77 разів.

В економічних зв'язках України із зарубіжними країнами вико¬ристовується науково-технічне співробітництво. До нього належить торгівля патентами, ліцензіями, технічним досвідом ("ноу-хау") тощо. Науково-технічне співробітництво сприяє прискоренню темпів еконо¬мічного розвитку, втіленню найновіших технічних досягнень, раціо¬нальному використанню природних ресурсів, автоматизації і механі¬зації технологічних процесів, скороченню строків будівництва сучасних підприємств, підвищенню ефективності капіталовкладень, розширенню сфери міжнародних відносин. Воно здійснюється в кількох формах:

матеріальній, тобто обміном продукцією, насамперед наукоєм-ною, створеною за найновішими технологіями;

нематеріальній — у вигляді креслень, формул, обміну інформа¬цією, літературою та ін.; послуг фахівців і технічного персоналу в галузі менеджменту, маркетингу, контролю за якістю.

Здійснюється науково-технічне кооперування між фірмами у формі консалтингу (технічного консультування і експертизи проектів), лі¬зингу (оренди промислового і науково-дослідного устаткування).

5.Перспективи розвитку і розміщення швейної та хутрової промисловості в умовах ринкової економіки.

Основними напрямами технічного прогресу у промисловості в перспективі є широке застосування ЕОМ у процесах розкрою матеріалів для автоматизації операцій складання деталей виробів, синхронізованих з системами подачі, укладки і складання різних деталей виробів, мікропроцесорної технології в швейних операціях. Одержать поширення системи автоматичного моделювання, конструювання і градування виробів різних видів легкої промисловості , застосування модульної технології виробництва готових виробів.

У зовнішньоекономічних зв'язках України використовується і така форма економічного співробітництва, як кредити. В сучасних умовах нестабільності економічного розвитку Україна зацікавлена в надходженні іноземних інвестицій в українську економіку. В пер¬спективі Україна може надавати цільові кредити у національній валюті зарубіжним державам, підприємствам та іншим спожива¬чам під закупівлю вітчизняної машинотехнічної продукції. Таке кре¬дитування іноземних споживачів сприятиме зовнішньому конвер¬туванню української грошової одиниці.Створення спільних підприємств — одна з форм економічного співробітництва України із зарубіжними країнами. Ці підприємства діють самостійно, наділені широкими правами для здійснення ек¬спортних та імпортних операцій. Спільні підприємства погоджують ціни на спільно вироблену продукцію і укладають відповідні кон¬тракти. Їх прибуток розподіляється між учасниками пропорційно вкладу в статутний фонд.

У 1995 р. на території України діяло понад 2,5 тис. спільних підприємств. За участю фірм США створено 120 спільних підпри¬ємств, Німеччини — 40, Австрії — 22 та ряду інших країн. Найбіль¬ше їх у місті Києві (204) та Одеській області (143).

Висновки


Реферати!

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.







Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат