Ораторство Демосфена
Міжнародне становище Греції в цей час було дуже сприятливим для виступу Македонії: греки вели між собою постійні війни, афіняни воювали із союзниками, фіванці - з фокійцями, а спартанці - з державами Пелопоннесу.
Спочатку Пилип підкорив Фессалію і зміцнився в Північній Греції. Але це був тільки початок. Через якийсь час македонцям вдалося захопити всі афінські володіння у Фракії, і вони готувалися до вторгнення в Середню Грецію.Такі швидкі успіхи Пилипа полегшувалися ще і тим, що вся Греція була розділена на два табори запеклою боротьбою між багатими і бідними. Бідняки усюди відкрито вимагали розділу землі і майна багатіїв. Багаті рабовласники дивилися на Пилипа і македонців як на своїх рятівників від виступів бідноти. Вони воліли краще підкоритися Македонії, чим віддати свої багатства народу. При македонському пануванні можна буде, думали вони, спокійно володіти своїм майном і рабами і не побоюватися народних повстань. Тільки простий народ і бідняки готові були захищати батьківщину і волю від македонських загарбників.
Демосфен відразу ж зрозумів, яку небезпеку для Афін і Греції представляють Македонія і її цар, і очолив партію патріотів, супротивників Пилипа.
В Афінах у цей час влада була у руках прихильників Македонії. На чолі македонської партії стояли Евбул і відомий оратор Есхин.
Демосфен став боротися проти такого порядку і призивав народ поступитися особистими вигодами сьогоднішнього дня для щастя і порятунку батьківщини. "Багаті, - говорив він, - кидають народу подачки за рахунок держави, а самі ухиляються від державних повинностей”.
Демосфен постійно виступав тепер у народних зборах з промовами, намагаючись розбудити в афінян патріотичні почуття. Його відомі промови проти Пилипа називалися "Філіппінами" .
Після захоплення Фракії Пилип став загрожувати Олінфу, самому великому місту на Халкидике.
В Афіни прибули посли олінфійців із проханням про допомогу. Демосфен гаряче підтримав послів. Однак допомога афинян запізнилася. Цар Пилип захопив місто, а жителів продав у рабство.
Потім Пилип запропонував афінянам мир. Афінські посли - Филократ і Есхін - під час мирних переговорів були підкуплені царем незважаючи на протидію Демосфена, вони уклали мир на невигідних для Афін умовах. Незабаром після цього, не звертаючи уваги на укладений мир, Пилип розгромив фокійців - союзників афінян.
Тоді, нарешті, афіняни стали готуватися до рішучої відсічі Пилипові. Демосфен був обраний першим стратегом і став на чолі держави. Колишнього посла Філократа обвинуватили в підкупі і зраді. Філократ був заочно засуджений на страту.
Потім Демосфен виступив проти іншого посла - Есхіна, обвинувачуючи його в зраді і підкупі. Есхін був виправданий незначною більшістю голосів.
Це був час найбільших успіхів і слави великого оратора. Йому удалося зміцнити флот - головну силу афінян.
Однак афіняни одні не могли справитися з грізним ворогом, і тому Демосфен став клопотати про грецький союз проти Македонії. На чолі посольства він об'їхав ряд грецьких держав, скрізь вимовляючи жагучі промови і спонукуючи греків до об'єднання. "Сила македонян, - говорив він, - у слабкості і розрізненості греків. Якщо всі греки будуть єдині, то Пилип не насмілиться напасти на нас". Населення грецьких міст із захватом сприймало великого оратора, і незабаром Коринф, Мегари й інші міста Пелопоннесу вступили в союз з афінянами.
Пилип тим часом пильно спостерігав за діями афінян. Поки велися ці переговори про об'єднання, прийшла грізна звістка: військо Пилипа знаходиться в Середній Греції. Наступив рішучий момент боротьби. Багато чого залежало тепер від того, на чию сторону стануть Фіви - одна з найсильніших держав у Середній Греції.
Тоді Демосфен на чолі афінського посольства прибув у Фіви з пропозицією союзу проти Пилипа. Але там вже знаходилися македонські посли, які відговорювали фіванців від союзу з афінянами. Однак Демосфен домігся блискучого успіху. Його натхненні промови, у яких він призивав до мужності і нагадував про славу і честь Греції, вирішили справу: фіванці вступили в союз з афінянами проти загального ворога. Обидві сторони стали готуватися до останньої сутички.