Поняття та загальні ознаки мовної культури оратора. Мовна норма
Бажано заздалегідь підготуватися до дискусії чи обгово¬рення договору. Така попередня підготовка полягає насам¬перед у знаходженні найдосконаліших варіанті в формулю¬вань, які ви могли б запропонувати, а також у пошуку й формулюванні аргументів на вашу користь. Якщо ви роби¬те таку підготовку подумки, то зробіть письмові нотатки хоча б до тих фрагментів, де точність висловлювання на¬буває особливого значення.Однак у деяких випадках промовець є зацікавленим у тому, щоб його висловлювання були неоднозначними. До цього часто змушують обставини, що склалися. Тоді оратор удається до абстрактного мислення, оскільки загальні ви¬словлювання сприймаються слухачами по-різному, тобто неоднозначно, нерідко вводять їх в оману. Тому, добираю¬чи слова, треба дбати про те, щоб ужите слово не несло в собі такого смислового навантаження.
Треба також зважати на те, що надто часте вживання абстрактних понять вимагає від аудиторії великого напру¬ження, особливо, коли матеріал для неї новий і незнайомий. Надто стисла мова, повна абстрактно висловлених думок, може спричинитися до того, що слухачі втратять здатність стежити за викладом змісту. Існує межа швидкості, з якою мозок людини може сприймати й засвоювати нові поняття.
Якщо прагнемо розповісти слухачам про щось нове і досі для них невідоме, мусимо дати їм час для зрозуміння зміс¬ту того, про що йдеться. Допомогти їм у цьому можна, на¬вівши конкретний приклад або перед абстрактним вислов¬люванням, або відразу ж після нього.
Відомо, що спостерігається велика різниця в запам'ято¬вуванні матеріалу залежно від його викладу. Абстрактно висловлене положення пам'ятаємо протягом вельми ко¬роткого часу. А практичний приклад, який його ілюструє, зберігається в пам'яті значно довше. Дуже мало фахівців усвідомлюють і враховують це під час мовлення. Більшість промовців не можуть зрозуміти, що те, чим вони так добре володіють, що знають або вміють у результаті тривалої роботи чи навчання, для інших людей може бути просто невідомим. А якщо до того ж вони у своєму викладі зловжи-вають абстрактними поняттями, то слухачі навряд їх зро¬зуміють.
Слід завжди враховувати значну відмінність, що існує між абстрактними і конкретними поняттями. Порівняймо кілька слів, що виражають конкретні поняття (лампа, сті¬лець, кошик, гвинт, мати, молоток, олівець, книга), зі словами, що відбивають абстрактні поняття (правда, спра-ведливість, краса, честь, демократія). Неважко уявити значення конкретних понять. А спробуйте зробити те ж саме з абстрактними поняттями. Не слід поспішати заяви¬ти: кожен з нас, мовляв, знає, що таке правда, справедли¬вість і т. ін. Спробуйте визначити або, принаймні, поясни-ти зміст цих абстрактних понять і запишіть собі свої визна¬чення, а коли прийде хтось з ваших приятелів, попросіть його пояснити вам, що він розуміє під словами «правда», «краса», “демократія”. Ви переконаєтесь, наскільки не¬однаково пояснюють абстрактні поняття різні люди.
Однією з найважливіших ознак досконалості мови є її простота. М. Горький з цього приводу говорив: «Треба, —Щоб мова була простою, ясною, точною — тоді вона краси¬ва і зрозуміла, тоді все, що ви скажете цією мовою, про¬звучить сильно й ясно».
Простота допомагає слухачеві глибше проникнути в сутність явищ, краще запам'ятати почуте, керуватися ним у практичній діяльності.
Неодмінною умовою простоти мови є її зрозумілість, дохідливість, відсутність пишномовних загальних фраз.
Один адвокат, бажаючи показати свою вченість, самовпевнено дав на суді таке визначення: «Бійка, панове при¬сяжні засідателі, є такий стан, суб'єкт якого, виходячи за межі дозволеного, здійснює вторгнення у сферу об'єктивних прав особи, які охороняє держава, намагаючись порушити цілість фізичних покривів цієї особи повторюваним пору¬шенням таких прав. Якщо одного з цих елементів нема, то ми не маємо юридичної підстави вбачати у взаємній колізії субстанцію бійки».
А.Ф. Коні у своїй промові висміює таке «плетіння сло¬вес». Що таке бійка, всім відомо, але якщо вже потрібно точно визначити дане поняття, то замість довгої формули захисника можна сказати, що бійка є такий стан, в якому одночасно кожен з її учасників завдає ударів і зазнає їх.
Дехто надто полюбляє уживати в розмові іншомовні слова, тим часом, як інші віддають перевагу словам рідної мови. Звичайно, в деяких випадках, наприклад, у розмові співробітників про виробничі справи, немає сенсу навмис¬но вишукувати слова й вирази рідної мови замість пошире¬них і зрозумілих іншомовних термінів. Проте, якщо хтось починає в колі нефахівців зловживати іншомовними сло¬вами та професійними термінами (а таке часом трапляєть¬ся серед фахівців, захоплених своєю сферою діяльності), співрозмовники його не завжди розуміють. Цій людині варто порадити стати на місце слухачів і уявити їх рівень знань у даній галузі.