Друге пришестя Ісуса Христа
З іншого боку, багато християн раннього періоду настільки горіли вірою й ретельністю до праведного життя, що повернення Христа на землю сприймалось не як час суду й звіту, а як радісна зустріч із Спасителем, Якого вони любили всім своїм серцем. Вони дійсно бажали швидкого пришестя Христового.
З катастрофою язицтва на початку 4-го століття й припиненням гонінь ослабшало в християнах і горіння духу, а очікування другого пришестя Христового стало менш напруженим. Більше систематичне вивчення Писання переконало богословів, що до настання великого “дня Господнього” у житті людства повинні завершитися певні духовні й соціальні процеси.
Не відкриваючи точного строку другого пришестя Христового, Священне Писання, проте, повідомляє ряд певних ознак, по яких можна судити про відносну близькість цього дня. Господь Ісус Христос на закінчення Своєї бесіди про кінець світу сказав: “ Від смоківниці навчіться притчі: коли гілля її стає вже м’яким і пускає листя, то знаєте, що близько літо. Так само і ви: коли побачите все це, знайте, що близько, при дверях. Істинно кажу вам: не перейде рід цей, як усе це буде ” (Мт. 24:32-34), — тобто самі події покажуть вам наскільки близький кінець миру. У бесідах Спасителя й у наставляннях апостолів ми знаходимо наступні “знамення” наближення другого пришестя Христового:
а) Повсюдне поширення Євангелія. “Проповідано буде це Євангеліє Царства по всьому всесвіті у свідчення всім народам; і тоді прийде кінець” (Мт. 24:14).
б) Крайнє ослаблення віри. Хоча християнське вчення й буде загальновідомим, але люди стануть до нього байдужі, так що “Син Людський, коли приде, чи знайде віру на землі?” (Лк. 18:8). За словами ап. Павла, це буде час, “коли здорового навчання приймати не будуть, але по своїх примхах будуть обирати собі вчителів, які б лестили слуху, і від істини відвернуть слух і звернуться до байок” (2 Тим. 4:3-4). Тобто, люди будуть цікавитися не тим, що істинно, але тим, що цікаво й приємно слухати.в) З'являться лжепророки й лжемессії, які будуть спокушати людей у всілякі секти й дикі культи, потураючи розбещеним вдачам юрби. Відносно лжевчителів Господь попереджає віруючих у таких словах: “Бережіться, щоб вас не ввели в оману. Тому що багато хто прийдуть під ім'ям Моїм і будуть говорити: Я — Христос, і багатьох спокусять. Не ходіть в слід їх…Тоді повстануть лжехристи й лжепророки й дадуть великі знамення й чудеса, щоб спокусити, якщо можливо й обраних. От я наперед сказав вам” (Мт. 24:4-5; 24:24; Мр. 13:6.). Книга Одкровення описує чудеса останнього лжепророка, а ап. Павло пояснює, що це будуть помилкові, гадані чудеса (От. 13:13-15; 2 Фес. 2:9).
г) Повернення до Христа єврейського народу. Відповідно до апостола Павла повернення до Христа єврейського народу збіжиться із процесом стихійного відступу від християнства інших народів: “Не хочу залишити вас, браття, у невіданні про таємницю цю, що жорстокість (невір'я) відбулося в Ізраїлі почасти до часу, поки ввійде (у Церкву) повне число язичників, і так весь Ізраїль (останніх часів) урятується, як написано: прийде від Сіону Спаситель і відверне нечестя від Якова…О, безодня багатства, і премудрості, і відення Божого! ” (Рим. 10-11 глави).
д) Зло й беззаконня вкрай підсиляться. Втрата віри спричинить ще більше падіння моральності. Ап. Павло так характеризує людей перед кінцем світу: “ Знай же ти це, що останніми днями настануть тяжкі часи. Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні, нелюбовні, запеклі, осудливі, нестримливі, жорстокі, ненависники добра, зрадники, нахабні, бундючні, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога, вони мають вигляд благочестя, але сили його відреклися. Відвертайсь від таких! ” (1 Тим. 3:1-5). “Через множення беззаконня, у багатьох охолоне любов” (Мт. 24:12).
Із сукупності пророкувань Св. Писання варто укласти, що настанню останнього й страшного дня кінця миру буде передувати все моральне розкладання, що підсилюється, у результаті якого духовне життя людства прийде в глибокий розлад. Інтереси плоті візьмуть гору над інтересами духу. Христом перестануть цікавитися й перестануть думати про Нього. Його життя і Його навчання відійдуть для багатьох в область спогадів. Повториться передпотопний стан людства, про який ми читаємо в Біблії: “І побачив Господь, що велике розбещення людей на землі й що всі думки й думки серця їх були злі повсякчас. І покаявся Господь, що створив людину…тому що земля розтлилася перед особою Божою, і наповнилася земля злодіяннями” (Бут. 6:5-17). Подібний стан людства буде й перед другим пришестям Христовим.
ж) Поширяться чаклунство, служіння нечистій силі й інші язичеські мерзенності. Сам світогляд людей буде отруєно диявольською неправдою: “Дух же ясно говорить, що в останні часи відступлять деякі від віри, слухаючи духів звабників і навчання бісівські” (1 Тім. 4:1). Книга Одкровення пророкує надзвичайне проникнення диявольської сили в життя людей. Ця потойбічна сила, подібно диму, наповнить й отруїть саму атмосферу, якою дихають люди, як пише ап. Іоанн: “Коли було відчинене джерело безодні, з неї вийшов дим, як з великої печі, і потьмарилось сонце й повітря від диму із джерела. І з диму вийшла сарана на землю…Царем над собою вона мала ангела безодні, ім'я йому по-єврейськи Аваддон, а по-грецьки Апполіон (згубник)” (Од. 9:2-3 й 11). І хоча Господь і буде призивати людей до покаяння різними нещастями, але грішники “не покаються в справах рук своїх, так щоб не поклонятися бісам … і не покаються вони в убивствах своїх, ні в чародійствах, ні в блудодіянні своєму, ні в злодійстві своєму” (Од. 9:20-21; Од. 16:13; 18:23).