Новозавітна апокрифічна література
Бажання писати євангелія могло виникати з того, що ми знаходимо в кінці Євангелія від Іоана: «Багато інших чудес сотворив Ісус перед учениками Своїми, про які не написано в цій книзі»(20:30) та «Багато й іншого створив Ісус; але, коли б написати про те докладно, то, думаю, і сам світ не вмістив би написаних книг»(21:25); членам древньої Церкви особливо хотілось взнати про ті сторони життя й служіння Христа, про які нічого або майже нічого не розповідають канонічні Євангелія.
Апокрифічні євангелія прийнято ділити на дві групи. До першої належать євангелія юдео-християнського кола. Серед них наступні.
Євангеліє Євреїв. Свідчення про нього ми маємо від блаженного Ієроніма, що цей твір з халдеє-сірійської мови переклав на грецьку і латинську. Він був нібито у вжитку в Назореїв і багатьма визнавався за єврейське текстуальне джерело євангелія від Матфея. У дійсності воно близьке по своєму змісту до деяких уривків першого канонічного Євангелія. Згідно з Т. Цаном, можна визнати, що воно є подальшою переробкою першоджерела Матфеєвого Євангелія. Складено воно ймовірно близько 150 р.
Євангеліє евіонітів. Збереглося у вигляді фрагментів. Про нього є свідчення Орігена (на Лк., I, 1). Уживалося в християн-євреїв. Приблизна дата - 2 в. Імовірно, тотожно Назорейському Євангелію, про яке говорить свт. Єпифаній Кіпрський.
Євангеліє від Фоми складається з логій, що починаються словами «Ісус сказав...». Висловлювання багато в чому збігаються з канонічними Євангеліями, але в них виразно відчувається вплив гностичних писань. Юдео-християнський характер тексту видний з особливого відношення до Якова, Брата Господнього, про якого говориться, що заради нього виникли небо й земля. Рукопис коптського перекладу Євангелія від Фоми виявлений в 1945 у Наг-Хаммади (Єгипет). Оригінал, імовірно, був написаний на грецькій мові на поч. 2 ст.Протоєвангеліє Якова оповідає про дитинство і юність Діви Марії. Написане в єгипетському юдео-християнському середовищі в 2-й пол. 2 ст. (зберігся рукопис цього часу); дуже вплинуло на богослужіння, церковне мистецтво й народну літературу середніх віків .
Другою групою є євангелія, що відображають перехід від палестинського християнства до християнства з язичників.
Євангеліє від Петра. Фрагмент його був знайдений у Єгипті в 1886. Він описує суд над Спасителем, Його смерть на хресті й ранок Воскресіння. Текст з'єднує в собі юдео-християнські, язицько-християнські й докетичні риси. Датується 120-150.
Книга Йосипа Теслі присвячена дитинству і юності Ісуса Христа. Написана біля 4 ст. у Єгипті, збереглася в арабській і латинській версіях. Уперше видана в 1722 р.
Євангеліє Дитинства, приписуване ап. Фомі, оповідає про чудеса, які робив Отрок Ісус. За характером найбільш далеке від канонічних Євангелій. Збереглося в грецькому і латинському перекладах. Дата не встановлена.
Євангеліє Никодима, або Діяння Пілата, написане з метою зменшити провину Пілата в засудженні Господа. Датується 2 – 4 ст. Збереглося в грецькій, слов’янській і частково в латинській версіях.
Євангеліє Псевдо-Матфея, або Книга про Різдво Блаженної Марії, написане не раніше 9 ст. під впливом Протоєвангелія Якова і Євангелія Дитинства.
Успіння Блаженної Діви Марії написане на грецькій мові біля 4 ст. Відноситься до жанру завітів. На думку сучасних дослідників, відноситься до писань християн-євреїв.
Арабське Євангеліє Дитинства написане біля 6 ст., але на основі більш ранніх легенд. Примітно, що в цій пам'ятці волхви названі персами.
Апокриф Іоана зберігся у фрагментах. Містить питання до Ісуса Христа й відповіді Його. Написаний в 2-5 ст. у колах гностиків.
Через те що в канонічних Діяннях згадана місіонерська діяльність тільки деяких апостолів, автори II і наступних століть вважали потрібним складати інші Діяння, що оповідають про справи, вчинені, за переданням, іншими апостолами.
Діяння ап. Павла є тільки в уривках. Найбільш відомий з них стосується учениці апостола - Теклі. Написані в 2 ст. Містять історичне зерно в легендарній формі.