Витоки ісламу, становлення ісламу. Коран, Сунна. Релігійні течії, шаріат, канони і догмати

Немала роль в ісламі відводиться молитві. Молитва супроводжується певним комплексом молитовних поз та поклонів. Як правило молитва здійснюється арабською мовою, навіть тоді, коли мусульманин не араб і не розуміє тексту молитви. При цьому той, хто молиться має бути поверненим до Мекки з її храмом (Кааба).

Близько до стовпів ісламу підходить джихад, який має декілька видів: джихад серця (боротьба з власними недоліками, хибами), джихад язика (дозвіл схвального і заборона осуджуваного), джихад меча (або газават, озброєна боротьба з невірними).

Вчення про створення.

Згідно з Кораном, Аллах створив світ за шість днів. В останній день була створена перша людина — Адам, а з його ребра — Єва. Тварини були створені з води, а людина з пороху і згустку крові. В Корані відтворена ідея про перший гріх та інші біблійні оповіді про ставлення Аллаха до світу у специфічному вигляді.

Так, наприклад, у Корані оповідається про непокірність одного з ангелів, який став Іблісом (дияволом). Коли була створена людина, Аллах повелів всім ангелам поклонитися їй, що всі зробили, за винятком Ібліса, який загордився і не хотів поклонятися створеному з пороху, за що був скинений у пекло.

Есхатологічне вчення.

Незадовго до кінця світу, за мусульманським вченням, має настати епоха відступництва і має прийти антихрист. На зміну царства антихриста прийде царство Ісуса Христа і антихрист буде знищений. Через 40 років миру і спокою буде Страшний суд. Сам Аллах буде допитувати всіх живих і мертвих, в результаті грішники впадуть до пекла „з вогняною гієнною”, а праведники отримають райське життя. Дорога до раю пролягає через Сірат, завтовшки як волосинка і гострий наче лезо ножа, який не може перейти людина. Її повинен супроводжувати той баран чи віслюк, якого вона пожертвувала Аллаху за життя. Рай зображався як прекрасний сад з ріками і джерелами, де правовірні за одним твердженням зустрінуть своїх супутниць життя, за іншими до блаженств раю відноситься і товариство прекрасних гурій.

Свята. Одне з найбільших свят у мусульманів — Кубран-Байрам — свято жертвоприношення. Воно пов’язане з бібілійною оповіддю про Ібрагіма (Авраама), який змушений був принести в жертву свого сина Ісхака. В пам’ять про це кожен мусульманин повинен принести жертву — вівцю, корову, верблюда. Свято проходить дуже урочисто, продовжується 4 дні. В мечеті проходить спеціальне богослуження, читаються проповіді, у будинках мусульман готуються святкові страви, відвідують могили померлих. З ним тісно пов’язане паломництво до Мекки або хадж, який має здійснити кожен мусульманин, при цьому дозволяється послати свого заступника. Якщо особа здійснила це, то до його імені додається почесне „хаджа”.

Друге канонічне свято мусульман — рамадан байрам — присвячується завершенню мусульманського посту у священний місяць рамадан. Протягом цього місяця мусульманин в денний час від ранкової зорі до заходу сонця не повинен вживати їжу, купатися, курити, приймати ліки тощо. Ісламознавці вважають, що цей звичай походить від давніх часів, коли араби-кочовики у час найбільшої спеки в Аравії, в місяць рамадан, коли важко було прохарчуватися, берегли продукти, а господарські справи через велику спеку переносили на вечір.

Одним з мусульманських свят є п’ятниця — день спільної громадської молитви. Мусульманська традиція наповнює її священним ореолом: у п’ятницю народився Мухамед, відбулася хіджра (переселення) Мухамеда, Аллах завершив творіння світу, настане судний день.

До числа неканонічних свят належать: Мірадж — свято, присвячене пам’яті дивовижної нічної подорожі пророка Мухамеда до Єрусалиму (цілу ніч моляться і читають Коран), Мавлюд — день народження Мухамеда.

До обрядових установлень належить: обрізання (хлопчиків і дівчаток), шлюб, поховання.

5. Релігійні течії: хариджити, сунніти, шиїти. Секти: ісмаїліти, суффіти, ваххабіти та інші.

Поділ ісламу на течії (основних течій три: хариджити, сунніти, шиїти) і секти (ісмаїліти, суффіти, ваххабіти та інші) відбувся з тієї ж причини, що і всі релігійні розколи — боротьба за владу і амбіції окремих осіб.