Православні святині України: Аскольдова могила, Десятинна церква, Києво-Печерська лавра, Софія Київська, Почаївська Лавра

АСКОЛЬДОВА МОГИЛА

Аекольдова могила – місце поховання Київського князя Аскольда, вбитого зі своїм братом /?/ Диром в 882 роді за наказом князя Олега, котрий прибув з Новгорода. Аскояьд і Дир вважаються нащадками князя Кия, засновника Києва, хоча окремі дослідники це заперечують.

До поховання Аскольда це місце називалось Угорським урочищем. Згодом над могилою Аскольда було збудовано дерев'яну церкву Святого Миколая, бо таке ім'я, охрестившись, прийняв Аскольд. Церкву добудовували і перебудовували, входила юна до складу Микільсько-Пустинного монастиря. Навколо церкви оформився цвинтар, де хоронили відомих людей - державних і громадських діячів, вчених і митців. Заключним було поховання в січні 1918 року: цих останніх почестей удостоїлись київські студент і гімназисти; котрі полягли в бою під Кругами, намагаючись спинити більшовицьку навалу.

Ще у 1810 році на Аскольдовій могилі замість дерев'яної було збудовано круглу муровану церкву, яка простояла до 30-х років двадцятого століття, поки комуністичні власті Києва не перетворили її в парковий павільйон, водночас вони знищили цвинтар...

Але залишився символ Аскольдової могили, який свідчить: знищити історичну пам’ять і вбити національний дух народу неспроможні ніякі чорні сили, навіть такі, що чинять наругу над церквами і могилами. А ще символ Аскольдової могили стверджує: зруйновані храми відновлюються, потоптані могили виростають пам'ятниками, а лихі сили, що їх нівечили,—гинуть.

ДЕСЯТИННА ЦЕРКВА

Десятинна церква - перша цегляна церква в Україні, споруджена з ініціативи князя Володимира Великого в 989 - 996 роках. До будівництва храму буди залучені, окрім вітчизняних, і візантійські майстри. Церкву присвятили Різдву Пресвятої Богородиці. Назву «Десятинна» отримала тому, що князь Володимир велів видавані десяту частину княжих прибутків на будівництво церкви, а потім і на забезпечення її діяльності; надалі це стало нормою і для інших храмів, окрім монастирів.

Церкву оздобили мозаїкою і фресками, мармуром та мистецькою різьбою, дали інкрустовану підлогу. Сюди ж князь Володимир завіз з Корсуня необхідне храмове обладнання /хрести, ікони, посуд та інше/.

В Десятинній церкві зберігались мощі відомого святого християнської церкви, тоді ще не поділеної на православну і католицьку, - папи Римського Климента, одного з перших мучеників за Христову віру

В Десятинній церкві виголосив своє знамените „Слово про закон і благодать" перший український митрополит Іларіон.

Десятинна церква стала усипальницею київських князів: тут упокоївся Володимир Великий і велика княгиня Ольга - видатні поборники християнства на Русі.

Під час татарської навали в 1240 році церкву зруйнували. її відновлення в 30-х роках 17 століття розпочав митрополит Петро Могила, а завершення навіть не відбудови, а будівництва нової Десятинної церкви прийшлось на 1828-1842 роки. Однак і ця церква була зруйнована в 30-х роках 20 століття комуністичною владою.

Але незнищуваним залишився символ - символ непоборної духовної сили, котрою наділяє людей Христова віра - і ніяка навала, ні ординська, ні комуністична, не здатна її здолати, навіть якщо руйнує храми - джерело людської духовності.

КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА

Києво-Печерська лавра - найдавніший православний монастир в Україні. Заснований в часи Ярослава Мудрого, близько 1051 року, ченцем Антонієм Печерським. Особливу роль в діяльності монастиря відіграв Феодосій Печерський, який був ігуменом монастиря і запровадив монастирський статут. Якщо Антоній зібрав двадцять ченців і з таким числом започаткував монастир, то з Феодосієм їх було вже близько сотні і жили вони за суворими канонами монастирського життя. Окрім Антонія і Феодосія, в монастирі в різні часи працювали відомі церковні і громадські діячі: Никон, Агапій, Іларіон, Памво Беринда, Петро Могила та інші. В монастирі започаткувалось літописання: саме тут до 1113 року Нестор завершив свою „Повість минулих літ". І тут було написано „Києво-Печерський патерик".