Конфлікти і деструктивні релігійні об’єднання в Україні

- ввести часовий ценз для реєстрації релігійних об’єднань: для громади шість місяців, для управління, центру три роки, а для тих, що мають релігійний центр за кордоном, збільшити цей термін удвічі (для громади – один рік, а управління і центру – шість років);

- збільшити кількість засновників релігійної громади до тридцяти осіб;

- законодавчо закріпити практику реєстрації релігійних центрів та управлінь тільки за наявності зареєстрованих осередків у більшості областей України.

3. Розробити та подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України “Про захист громадян від шкідливих психологічних впливів на психіку людини”, котрий би регулював процедуру звернення до суду і доведення під час судового процесу фактів негативного впливу на парафіян. Процедурні питання притягнення до відповідальності за статтями Кримінального кодексу України 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії) та 181 (посягання на здоров’я людей під приводом проповідування релігійних вчень чи виконання релігійних обрядів) потребують відповідних змін у Кримінально-процесуальному кодексі. Статті Кримінального кодексу 190 (шахрайство) та 189 (вимагання) потребують доповнень. Використання релігійних почуттів віруючих для скоєння цих злочинів повинно стати обтяжувальною обставиною при обвинуваченні.По-друге, проводити загальнопрофiлактичнi заходи, а це: пiдтримка просвiтницьких програм, що висвітлюють діяльність деструктивних культiв, проведення науково-практичних конференцiй та випуск відповідної лiтератури, надання пільгового користування ефіром громадським і науковим дiячам, відповідним держаним службовцям та представникам традиційних конфесій у межах цих програм.

По-третє, необхiдно не допускати реєстрацiю статутів деструктивних неокультiв ні як релігійні об’єднання, ні під прикриттям громадських органiзацiй. Якщо подiбний культ вже зареєстрований і продовжує проводити протиправну дiяльнiсть, то його необхiдно дискредитувати через засоби масової iнформацiї або зняти з реєстрацiї у судовому порядку. З метою запобігання негативного впливу неокультів на військовослужбовців запропонувати керівництву національних військових формувань утриматись від контактів з їх представниками, особливо місіонерами закордонних релігійних центрів. Аналогічні рекомендації необхідно надавати керівництву місць позбавлення волі.

Представникам релігієзнавчої експертної ради при Держкомрелігій більш ретельно проводити експертизу віросповідних доктрин неокультів, займаються вивченням процесів у їхньому середовищі. Також активізувати роботу міжвідомчої комісії при Міністерстві охорони здоров’я з вивчення питань дотримання чинного законодавства в діяльності релігійних організацій харизматичного спрямування. Державним службовцям більш активно проводити вивчення порушень адміністративного, податкового та кримінального законодавства щодо його достатності для унеможливлення протиправної діяльності неокультів. При реєстрації громад нових релігій, які є підрозділами закордонних центрів, до уваги обов’язково брати діяльність цього центру за кордоном. Через МЗС налагодити отримання інформації з європейських та інших країн щодо методів роботи та поведінки представників неокультів, які мають негативну міжнародну репутацію.

При впровадженні загальнодержавних заходів щодо виявлення, попередження та припинення протиправних діянь представників неокультів правоохоронні органи повинні вирішувати такі завдання:

- збір даних про протиправні дії представників неокультів з метою інформування органів влади для прийняття ними відповідних управлінських рішень та дискредитації у засобах масової інформації;

- надання інформаційної та іншої підтримки державним програмам, що спрямовані на протидію деструктивній діяльності неокультів;

- розроблення пропозицій органам влади щодо вдосконалення чинного законодавства;

- припинення порушень чинного законодавства, котрими супроводжується діяльність вказаних організацій.

Висновок

Отже, існує велика кількість конфліктів, тому є досить багато шляхів їх завершення і механізмів розв'язання.

Чисельність релігійних конфесій, їх різноманітність відповіда¬ють розмаїттю умов, у яких вони формувалися, особливостям істо¬ричного шляху і характеру окремих народів. Це стає причиною ба¬гатьох непорозумінь, суперечок між різними церковними ор¬ганізаціями, а іноді й ворожнечі на релігійному грунті. Проте саме життя дає приклади того, як запобігти релігійним конфліктам і розколу церков. Це так званий екуменічний рух у хри¬стиянському світі. Екуменічним був названий рух кінця ХІХ-початку XX ст. за діалог, співробітництво і зближення христианських віросповідань, повязаних з пошуками єдності у дусі, вірі та любові.